СОЦІАЛЬНА ДУМКА, СОЦІАЛЬНІ НАУКИ ТА СОЦIОЛОГIЯ

не визначають, а мусять бути створенi через знакову комунiкацiю, то

соцiальне життя є подiбним до театру, де реальнiсть також створюється

- 5 -

через її визначення.

Цей пiдхiд, при якому соцiальний свiт змальовується як природний

театр ., вперше запропонував наприкiнцi 5-х рокiв американський

соцiолог Ервiн Гофман (Erving Goffman). Вiн назвав цей пiдхiд драма-

тургiчним. За Гофманом, ми всi є як акторами, так i глядачами, i

нашi ролi - це соцiальнi ролi, якi ми вiдiграємо у повсякденному

життi.

Гофман видiлив декiлька аспектiв, у яких життя подiбне театру.

Один з цих аспектiв полягає в тому, що у життi люди часто намага-

ються контролювати ту реальнiсть, яку бачать iншi люди .. Гофман вказу-

вав, що тiльки тодi, коли ми можемо впливати на формування уявлень

iнших людей про нас, тодi ми маємо надiю передбачати або контролювати

те, що буде вiдбуватися з нами самими. Ми кровно зацікавленi податисебе iншим людям таким чином, щоб вони бачили нас у привабливому

свiтi. Цьому процесу Гофман дав назву - управлiння через враження

(impression management).

Ми забезпечуємо "глядачiв" визначенням того, хто й що ми є, з

надiєю, що вони знайдуть нас переконливими. I ми намагаємось прихову-

вати поведiнку, що несумiсна з образом, який ми намагаємось створити.

Наприклад, ми можемо спробувати приховати помилки, якi ми робимо, та

тi кроки, якими ми виправляємо помилки. Або ми можемо показувати iншим

людям тiльки кiнцевий продукт й приховувати процес, що дає цей про-

дукт. Так, молодi викладачi часто приховують вiд студентiв, як багато