СОЦІАЛЬНА ДУМКА, СОЦІАЛЬНІ НАУКИ ТА СОЦIОЛОГIЯ

схильнiсть, часто, - ще не знаючи якi роботи вiдiбрни, - вважають, що

вiдiбранi саме їх роботи.

7. Концепція Джордж Герберт Мiда.

Подальшу розробку концепцiя Чарльза Хортона Кулi отримала в пра-

цях Джорджа Герберта Мiда (1863-1931), який зробив до неї досить ваго-

мий внесок.

З точки зору Мiда є два аспекти людської самостi: "я" (I) - суб'-

єктний аспект та "мене" (me), або об'єктний аспект. Наприклад,

обмiрковуючи, чи поскаржитися викладачу на незвичайно велике та склад-

не завдання, студент може сказати собi: Якщо я . поскаржусь, викладач

буде вважати мене . ледачим та безпорадним. Краще я . цього не робитиму".

В цьому прикладi студент уявляє собi ставлення викладача. Роблячи це,

студент розумово приймає роль викладача та дивиться на себе як на об'-

єкт "мене" .. В той же час вiн виступає як суб'єкт або "I" ., який

вирiшує, що краще не скаржитися. Використання займенникiв "я" та "ме-

не" у цьому прикладi iлюструє суб'єктний та об'єктний вимiри самості.

Те, що стосується очикування iнших людей щодо студента, є його

" .м ене" .. Його реакцiя на цi експектацiї - це його "я" ..

Коли людина визначає напрямок своїх дiй, вона припускає двоїстий

пiдхiд - вiд "Я" та вiд "Мене". I поведiнка людини є результатом

внутрiшнього потягу та взаємодiї мiж двома постатями самостi. . Звичай-

но, перед тим, як розпочати дiю, "Я" бере до уваги "Мене", але iнодi

поведiнка буває спонтанною, iмпульсивною та непередбаченою. Тобто "Ме-

не" не завжди стримує iмпульсивне "Я".

В цiлому, концепцiя Мiда стосовно самостi, виходить з того, що