СОЦІАЛЬНА ДУМКА, СОЦІАЛЬНІ НАУКИ ТА СОЦIОЛОГIЯ

те, що соцiальнi групи вiдрiзняються привiлеями, престижем та вла-

даю, якi вони мають. Коли мова йде про структуровану .нерiвнiсть,

мається на увазi нерiвнiсть iнституалiзована, тобто закрiплена такою

системою соцiальних вiдносин, якою визначається, хто що отримує. Та-

ка соцiальна нерiвнiсть набуває регулярних, вiдносно стiйких та ус-

талених форм. Крiм того, структурованi нерiвнiстi переходять вiд по-

переднього поколiння до наступного. Соцiальнi групи, що мають пере-

ваги звичайно знаходять шляхи, щоб забезпечити цими перевагами своїх

нащадкiв.

Соцiологи запозичили термiн "стратифiкацiя" вiд геологiв. Але

класiфiкувати людей за стратами набагато важче, нiж геологiчнi поро-

ди. Звичайно геологи вiдносно легко визначають, де скiнчується один

шар породи i починається iнший. Соцiальнi ж страти часто змiшанi од-

на з одною, так що їх межи нечiткi i неяснi. Тим не менше амери-

канськi соцiологи, коли вони характеризують систему стратифiкацiї у

своєму суспiльствi, часто використовують такi назви як "вищий клас"

("upper class"), "середнiй клас" ("middle class"), "робочий клас"

("working class") i "нижчий клас" ("lower class").

Що ж таке соцiальний клас?

У сучаснiй соцiологiї є два пiдходи до розумiння соцiальних

класiв.

Найбiльш поширеним є пiдхiд, згiдно з яким соцiальнi класи явля-

ють собою певний тип соцiальних страт .. У рамках цього пiдходу є двi

основнi точки зору на природу класiв ..

Однi вважають класи реальними стратами з певними межами. Виходя-