СОЦІАЛЬНА ДУМКА, СОЦІАЛЬНІ НАУКИ ТА СОЦIОЛОГIЯ
Мова є, можливо найбiльш характерним та найскладнiшим досягненням людей.
Що дає мова ? -- можливостi:
1) виразити все вiд фiзичних потреб до духовних запитiв;
2) створювати культуру, накопичувати досвiд та передавати його наступним поколiнням (культури не iснує без мови);3) виконувати складну соцiальну дiяльнiсть;
4) вводити речi, що знаходяться поза безпосереднiм контекстом, у бiльш широку соцiальну картину, для пошуку їх взаємозв'язкiв.
Залежнiсть наших можливостей пiзнання свiту, реальностi вiд
розвинутостi мови
Приклади великої диференцiйованостi вiдбиття деяких речей та явищ:
"Верблюд" - 6 варiацiй цього слова у арабiв для позначення верблюдiв рiзних якостей.
"Рис" - 9 назви у мовi Хануну, що живуть на Фiлiпiнах.
"Снiг" - бiльш назв снiгу у ескiмосiв, для позначення щонайменших вiдмiнностей снiгу та снiгопаду (але немає "снiгу" взагалi).
Це вiдкриття поставило питання: чи визначає мова форму нашого мислення та нашого сприйняття свiту ?
Benjamin Lee Worf ( Уорф ) у 1956р. вiдповiв - "ТАК". Гiпотеза лiнгвiстичної вiдносностi (релятивностi) Уорфа стверджує, що носiї певної мови з необхiднiстю вимушенi тлумачити свiт крiзь унiкальну лексiку i граматику, якi дає їм їх мова. Вiдповiдно до цiєї гiпотези, кожна мова дає рiзнi зрiзи свiту, звертаючи увагу на рiзнi гранi людського досвiду. [6 та 13 слiв росiйської мови,що позначають людськi якостi]
За Уорфом ми селективно просiюєм сенсорну iнформацiю за тим способом, що визначається нашою мовою: однi речi ми сприймаємо, iншi вiдфiльтровуються мовою.
Так, якщо мовi бракує певного вислову, то думка, якiй вiдповiдає цей вислiв, навряд чи прiйде на думку тим, хто розмовляє лише такою мовою.
З тiєї точки зору англiйська мова, що використовує слова чоловiчого роду стосовно обох статей ( "manking" - людство, "political man" - полiтик) та що визначає за статтю назви професiй ( "foreman" - "майстер", "fireman" - "пожежник", "statesman" - "державний дiяч", але "maid" - "покоївна" ("дiвчинка"),"cleaning woman" - "прибиральниця" ("прибиральник")) заохочує до стереотипного бачення людей та, до статевої дискримiнацiї.
Гiпотеза лiнгвiстичної вiдносностi не стверджує, що носiї рiзних мов нездатнi висловитi однаковi iдеї або дивитися на свiт однаковим чином. Гiпотеза стверджує тiльки що мова, якою ми розмовляємо, привертає (predispose) нас до особливого (спецiфiчного) тлумачення реальностi.
Приклади: мiжрасовi ставлення дiтей, що з раннього дитинства привчаються називати чорних "нiгерами" або бiлих "хонками" (призирливi вислови).
Такi слова, поєднанi з певними iнтонацiями, що викликають пiдсвiдомо вiдповiднi вiдчуття - є психологiчним регулятором людської поведiнки.
Мова, таким чином, не є нейтральним чинником нашого спiлкування. Вона впливає як на нашу свiдомiсть, так й на пiдсвiдомi чинники нашої поведiнки.