СОЦІАЛЬНА ДУМКА, СОЦІАЛЬНІ НАУКИ ТА СОЦIОЛОГIЯ

У бiльшостi випадкiв конфлiкцiонiсти характеризують iдеї як вiдображення групових iнтересiв. Особливо це стасується iдей економiчних, полiтичних та правових.

Двi течi ї у конфлiкцiонiзму: "критична" та "аналiтична".

Окресленi вище основнi елементи конфлiкцiонiстських теорiй є загальними практично для усiх їх прибiчникiв.

В той же час серед конфлiкцiонiстських концепцiй вирiзняються двi досить рiзнi традицiї.

Найбiльш суттєвi вiдмiнностi цих традицiй полягають у двох аспектах.По-перше, у їх уявленнях про суспiльнi науки. По-друге, у їх поглядах, що до можливостi або неможливостi викорення соцiальних конфлiктiв. Детальнiше це можна охарактеризувати таким чином. Представники однiєї з цих течiй у конфлiкцiонiзмi вважають, що у кожного спецiалiста у галузi суспiльних наук є моральний обов'язок займатися критикою суспiльства. Одночасно вони вважаєть, що у суспiльних науках неможливо вiдокремити аналiтичнi судження вiд оцiнних суджень або факти вiд цiнностей.

Крiм того, теоретики цього напрямку у бiльшостi подiляють ту точку зору, що може скластися суспiльство, у якому вже не буде iснувати пiдгрунтя для соцiальних конфлiктiв. У цьому вiдношеннi цих теоретикiв нерiдко називають утопiстами.

Представники другої течiї у конфлiкціонiзмi, навпаки, вважають конфлiкт невiд'ємною та постiйною властивостю суспiльного життя.

Вони також вiдкидають iдею про те, що висновки суспiльних наук завжди цiнностно навантаженi. Прибiчники цiєї течiї у конфлiкцiонiзмi спрямовують свої зусилля на побудову суспiльних наук за тими самими канонами об'єктивностi, за якими функцiонують природничi науки.

Цю течiю у конфлiкцiонiзмi найчастiше називають аналiтичною.

Спецiалiсти з iсторiї соцiологiї, що дослiджують походження сучасних теоретичних концепцiй, вiдзначають, що перша - критична - течiя у конфлiкцiонiзмi має своїм джерелом працi Карла Маркса. До цiєї течiї найчастiше вiдносять сучасний захiдний марксизм, теорiї франкфуртської школи та працi американського соцiолога Райта Мiлса.

До другої течiї у конфлiкцiонiзмi - аналiтичної - найчастiше зараховують таких вiдомих соцiологiв як нiмець Ральф Дарендорф, та американцi Л'юiс Козер i Рендел Колiнз.Iсторики соцiологiї вважають, що вплив Маркса на цю течiю також безсумнiвний, але найглибша наступнiсть тут виявляється до праць Макса Вебера.

Оцiнка конфлiкцiонiстського пiдходу

З сучасної точки зору конфлiкцiонiстський пiдхiд збалансовує функцiоналiстськi теорiї. Тобто функцiоналiзм i конфлiкцiонiзм розглядаються як додатковi пiдходи, в тому розумiннi, в якому додатковим є процеси функцiонування та розвитку.

Як вiдомо, - функцiонування це таке здiйснення процесiв у системi, яке забеспечує збереження її iстотних якостей.

I навпаки, розвиток - це таке здiйснення процесiв у системi, яке забезпечує змiну її iстотних якостей.

З погляду таких соцiологiв, як Ральф Дарендорф та Герхард Ленскi функцiоналiстська та конфлiкцiоналiстська теорiї - це два "обличчя" однiєї й тiєї ж реальностi, iї двi сторони. Одна - це стабiльнiсть, гармонiя та згода, а iнша - це змiна, конфлiкт та примус.

Соцiологи прикладають немало зусиль для поєднання цих двох пiдходiв, тому що обидва вони є макросоцiологiчними.

Суттєвим доповненням цих макросоцiологiчних пiдхдiв є пiдходи мiкро-соцiологiчнi.

Основний з них - iнтеракцiонiстський.