СОЦІАЛЬНА ДУМКА, СОЦІАЛЬНІ НАУКИ ТА СОЦIОЛОГIЯ

Тільки протягом приблизно одного останнього сторiччя для вивчення людської поведiнки та людського суспiльства люди почали застосовувати науковi методи, що забезпечують виведення вiдповiдей з фактiв, якi збирають шляхом систематичних дослiджень.

З розвитком наукових методiв пiзнання соцiальна думка почала ставати, так би мовити, стереоскопiчною. З часом вона почала все бiльше складатися не тiльки зі синтетичного, образного знання, яке є здобутком мистецького пiзнання свiту, але й з аналiтичного, дискурсивного знання, яке є здобутком власне наукового пiзнання свiту.

Мистецтво та Наука, як кажуть англiйською - Art and Science - це два способи опанування свiту, мовби два ока людства, що пов'язанi з рiзним функцiонуванням двох пiвкуль людського мозку та з домiнуванням тої чи іншої з них.

Але стосовно рiзних сферах дiйсностi рiзнi способи їх опанування розвиваються неодночасно. Так, у сферi соцiального пiзнання науковий метод почав застосовуватися набагато пiзнiше, нiж у сферi пiзнання природи. Можливо, це пов'язано з тим, що соцiальнi системи набагато складнiше, нiж iншi живi системи, подiбно до того, як живi системи набагато складнiше неживих.

Всi науки (якщо казати про Sciences), подiляються на двi основнi галузi: природничi науки та соцiальнi науки (те, що у слов'янських мовах ми називаємо гуманiтарними науками, у романських мовах називають Аrt). Мiж природничими та соцiальними науками є принциповi вiдмiнностi. Але спiльне в них те, що обидвi галузi причетнi до наукового методу. Саме тому обидвi галузi належать до науки (Science).

В якому розумiннi ?

По-перше, наука - природнича чи соцiальна - припускає, що в основi всесвiту лежить певний порядок. Подiї, які вiдбуваються чи то з молекулами, чи то людськими iстотами, з точки зору науки не є випадковими.

Вони пiдпорядковуються певним закономiрностям, якi є настiльки регулярними, що дають нам можливiсть робити узагальнення. Зробити узагальнення - це значить сформулювати такi судження, що адекватнi не тiльки окремому випадку, але бiльшостi випадкам того ж типу.

Так, можна узагальнити, наприклад, що кисень та водень завжди перетворюються на воду, якщо вони з'єднуються при вiдповiднiй температурi. З iншого боку, можна узагальнити, що усi людськi суспiльства завжди створюють яку-небудь систему шлюбу та сiм'ї.Узагальнення є вирiшальними для науки, тому що вони ставлять iзольованi подiї, кожна з яких окремо може не мати сенсу, у такий зв'язок мiж собою, який ми можемо зрозумiти. Тодi стає можливим аналiзувати взаємовiдношення причин та наслiдкiв, i таким чином з'ясовувати

чому дещо вiдбулося та передбачати що за тих самих умов це знову вiдбудеться у майбутньому. Наука створює свої узагальнення та передбачення на основi ретельного, систематичного аналiзу пiдстав, що можуть бути пiдданi перевiрцi - тобто таких пiдстав, перевiрка яких iншими дослiдниками дає тiж самi результати.

З iншого боку, ненауковi пояснення подiй, що виходять тiльки з так званого "здорового глузду", базуються найчастiше на гадках та уявленнях. Наприклад, стародавнi римляни гадали, що кожен день бог провозить сонце по небу у своїй колiсницi, хоча нiхто з них цього дiйсно не бачив. Пiзнiше спостереження вчених привели їх до висновку, що рух сонця по небу, який ми бачимо, спричиняється щодобовим обертанням Землi навколо своєї вісi. Цей висновок може перевiрити кожна людина, яка опанувала вiдповiднi методи спостерiгання небесних тiл та аналiзу їх рухiв. Коротше кажучи, науковий пiдхiд дає бiльш надiйну iнтерпретацiю дiйсностi, нiж та, що базується на припущеннях "здорового глузду".

Коли люди посилаються на здоровий глузд, вони, фактично, приймають на вiру тi чи iншi поширеннi iдеї та використовують зручнi стереотипи, якi допомагають бачити свiт мов би зрозумiлим. У нашi часи уявлення, що базуються на здоровому глузді найчастiше формуються пiд впливом того, що люди чують по телебаченню та радiо або вiд своїх друзiв чи знайомих, що вони читають у газетах, або просто пiд впливом того, що їм здається правдивим. А такi уявлення досить часто формуються на основi невiрної або неточної iнформацiї.

Це не означає, що здоровий глузд не може давати вiрних пояснень та передбачень. Вiн може це робити i часто робить. Проблема в тому, що без використання методiв науки немає можливостi визначити, чи дав здоровий глузд правильнi висновки.