СОЦІАЛЬНА ДУМКА, СОЦІАЛЬНІ НАУКИ ТА СОЦIОЛОГIЯ

експлуатувати ..

З цiєї точки зору суспiльство виглядає як арена боротьби за

привiлеї, престиж, владу, а соцiальнi групи - як такi, що заради збе-

реження своїх переваг вдаються до примусу - прихованого або неприхова-

ного.

Конфлiкцiонiстськi концепцiї в значнiй частинi будуються на iдеях

Карла Маркса.

Маркс вважав, що первинними детермiнантами спрямування еволюцiї

суспiльства є його продуктивнi сили ., а саме - основнi засоби вироб-

ництва, технологiї та способи його органiзацiї. На кожнiй стадiї

iсторiї цi детермiнанти, за Марксом, виначають тi виробничi вiдносини,

у юридичному виразі - форми власностi, що можуть панувати у

суспiльствi. А цi фактори визначають, яка соцiальна група буде панува-

ти у суспiльствi, а якi групи будуть їй пiдкоренi. При феодальному

устрої середньовiчнi землевласники . контролювали економiку та панували

над крiпосними (serfs). При капiталiстичнiй системi, за Марксом, зем-

левласника замiнили капiталiсти, а крiпосного - позбавлений власностi

робiтник, що мiг продати тiльки свої руки.

Спрямування капiталiстiв на отримання додаткової вартостi створює

за Марксом, основу сучасної йому класової боротьби - непримиренного

зiткнення iнтересiв мiж робiтниками та капiталiстами. Додаткова

вартiсть .- це рiзниця мiж вартiстю, яку, за Марксом, створюють

робiтники, та вартiстю, яку вони отримують. З цiєї точки зору

капiталiсти не створюють додаткової вартостi, вони її привласнюють че-

рез експлуатацiю робiтникiв. У зображеннi Маркса капiталiсти вигляда-