СОЦІАЛЬНА ДУМКА, СОЦІАЛЬНІ НАУКИ ТА СОЦIОЛОГIЯ

тому числi їх бiетнiчнiсть - жодного разу не фiксувалися. Спосiб виз-

начення нацiональної належностi, що використовувався в усiх переписах,

вимагав виключно моноетнiчної iдентифiкацiї кожного опитуваного, за

принципом #або..або...#. По- друге, пiд час переписiв населення жодно-

го разу не фiксувалася мова, якою респондент реально спiлкувався, або

спiлкуванню якою вiн фактично вiддавав перевагу. У переписах фiксува-

лася та мова, яку респондент вважав рiдною, незалежно вiд того, чи

спiлкувавався вiн цiєю мовою, чи вiн сам користувався iншою, а рiдною

вважав, наприклад, ту мову, якою з ним спiлкувалися обидва його батьки

або, навiть, одна тiльки мати.

Проведенi нами дослiдження свiдчать, що в Українi досить пошире-

не явище бiетнiчностi, тобто такi ситуацii, коли людина вважає себе

належною не до одного етносу, а, тiєю чи iншою мiрою, - до двох.

Бiетнiчнiсть може бути зафiксована на рiзних рiвнях її усвiдомлення

особю. Зокрема, крiм саморефлектованоi бiетнiчностi пiд час дiалогу

респондента з iнтерв'юером виявляється також ситуацiйно-рефлектована

латентна бiетнiчнiсть, коли респондент рефлектує щодо експлiкованої

соцiологом можливостi неоднозначно тi (кiлькаварiантностi) етнiчної

самоiдентифiкацiї. В цiлому за нашими даними вважають себе виключно

українцями близько 57% дорослого населення нашой країни, виключно

росiянами - близько 11%, а близько 5-6% дорослих вважають себе одно-

часно i українцями, i росiянами. При цьому, соцiально-етнiчна структу-

ра ускладнюється її додатковою - лiнгво-етнiчною - неоднорiднiстю.

Навiть серед тих, хто вважає себе виключно українцями, близько 36-37%

- це українцi росiйськомовнi, котрi, коли мають вибiр, якою мовою