СОЦІАЛЬНА ДУМКА, СОЦІАЛЬНІ НАУКИ ТА СОЦIОЛОГIЯ

ливих результатiв .. Багато чого залежить вiд типу злочинiв ., яким займа-

лися дослiдники, а також вiд того, на яких саме наслiдках безробiття

вони бiльше зосереджувалися - на мотивацiї до злочинiв чи на можливос-

тях їх вчинити.

Крiм того, дослiдження показали, що хоча дiйсно корпорацiї справ-

ляють вплив на законодавчу та виконавчу полiтику, але вони не завжди

беруть гору над iнтересами iнших соцiальних груп.

Конфлiкцiонiстськi позицiї не можуть прийматися як предмети вiри

(як це було в колишньому Радянському Союзi) - вони потребують серйозно-

го наукового дослiдження.

8. Концепцiя "ярликування" (Labeling).

Чимало соцiологiв дослiджували той процес, через який деякi люди

визначаються як "девiанти", "порушники" i починають думати про самих

себе як порушникiв i притримуватись норм вiдхильної поведiнки, робити,

так би мовити, "кар'єру порушника" ("девiанта").

Цей пiдхiд розглядається як рiзновид знакового iнтеракцiонiзму.

Вiн сформувався за останнi 3 рокiв саме завдяки тому, що поставив у

центрi своєї уваги по-перше те, хто саме . оцiнює поведiнку людей з точ-

ки зору вiдхилу, а по-друге, яким чином оточення поводиться з людиною

пiсля того, як їй начiплюється ярлик "девiанта" ("порушника").

На початку 6-х рокiв американський соцiолог Говард Беккер

(Hovard Becker) запропонував концепцiю, багато у чому протилежну тим

поясненням девiацiї, якi панували на той час i якi спиралися на так

звану "медичну модель". У вiдповiдностi до неї людина, що визначалась

як "порушник", "девiант", вважалася у деякому розумiннi як "хворий".