СОЦІАЛЬНА ДУМКА, СОЦІАЛЬНІ НАУКИ ТА СОЦIОЛОГIЯ

В той час, як бiологiчна еволюцiя вiдбувається повiльно, культурна еволюцiя вiдбувається дуже швидко та порiвняно легко поширюються з однiєї громади на iншу.

Чому саме? В чому секрет культурної еволюцiї? Щоб вiдповiсти на це питання, розглянемо процес.

2 . Виникнення культури.

По-перше вiдзначим, що проблему спiввiдношення бiологiчної та культурної еволюцiї можна поставити таким чином.

Якщо порiвняти пiдстави вiдмiнностей соцiальних вiдносин у рiзних угрупованнях людей - з одного боку, i пiдстави вiдмiнностей вiдносин у рiзних угрупованнях тварин - з iншого боку, то можна чiтко зафiксувати ту якiсну межу, яка їх роздiляє.

Як випливає з даних бiологiї та етнологiї суттєвi вiдмiнностi вiдносин у рiзних угрупованнях тварин пов'язанi з вiдмiнностями у природних властивостях, у бiологiчнiй органiзацiї цих тварин, або з вiдмiнностями у природних умовах їх життя.

В той же час, - як випливає з даних етнологiї i соцiологiї, - суттєвi вiдмiнностi вiдносин у рiзних угрупованнях людей можуть iснувати навiть тодi, коли цi угруповання не вiдрiзняються одже вiд одного анi природними умовами свого життя, анi бiологiчними властивостями тих iндивiдiв, з яких вони складаються.

Бiльш того, вiдносини у людських угрупованнях змiнюються навiть без усяких змiн у бiологiчних якостях членiв цих угруповань, тобто - поза зв'язком з бiологiчною еволюцiєю.

Цей факт, який говорить про надбiологiчну iсторичнiсть суспiльних вiдносин, примушує замислитися над тим, що саме зумовлює можливостi розвитку цих вiдносин.

Пошук вiдповiдi на це питання призвiв свого часу до розглядання вiдносин мiж людьми у взаємозв'язку з вiдношеннями людей до природи. Тобто - до розглядання соцiальних суспiльних вiдносин як сторони цiлiсної системи вiдношень людей з навколишнiм свiтом.

Яким же чином вiдношення людей до природи зумовлюють розвиток їхнiх вiдносин мiж собою?

Основна iдея полягає в тому, що джерелом цього розвитку є праця ., - та практична дiяльнiсть людей, якою вони забезпечують себе засобами життя ..

Механiзм впливу вiдношень з природою на вiдносини мiж людьми у загальному виглядi може бути окреслений таким чином.

На певному станi розвитку взаємодiй з природою стародавнiх пращурiв людей, вони прийшли до виготовлення знарядь . своєї дiяльностi, а втiм i до зберігання цих знарядь для багаторазового використання.Мiж iндивiдами й їхнiми знаряддями складався тривкий зв'язок: зовнiшнiй, щодо iндивида, предмет ставав органом його дiяльностi, свого роду додатковою частиною природних органiв його тiла.

З розвитком первісної виробничої дiяльностi наших пращурiв, вони створювали навколо себе дедалi складнiшi штучнi неорганiчнi елементи свого безпосереднього оточення - знаряддя, одяг, житло та iн.

Через це, залежнiсть способiв взаємодiй мiж iндивидами вiд їхньої бiологiчної, тілесної структури зменшувалася, а - вiд небiологiчних, створених самими iндивiдами структур - зростала.

Розвиток цих штучних, по сутi надбiологiчних структур iндивiдiв та їхнiх угруповань в кiнцевому пiдсумку вiв до змiни способiв .їхньої взаємодiї, а тим самим - й до розвитку їхнiх вiдносин мiж собою.

Найстародавнiшнi небiологiчнi органи нашого пращура - це знаряддя полювання. А такi знаряддя є засобами дiї не тiльки на природу, але й на iнших iндивiдiв, тобто - є одночасно i зброєю.