СОЦІАЛЬНА ДУМКА, СОЦІАЛЬНІ НАУКИ ТА СОЦIОЛОГIЯ
б) В iнших значеннях слово "культура" вживається у спецiальних науках.Наприклад, аграрiї говорять "культура рису", " культура картоплi" або "зерновi культури", а також "культура грунту", маючи на увазi культування тiєї чi iншої рослини або видiв рослин, а також оброблення грунту.
Бiологи кажуть,наприклад, про "культуру стрептококку" або "культуру холерного вiбрiону", маючi на увазi мiкроорганiзми, що вирощеннi у лабораторних умовах у якому-небудь пожiвному середовищi.
У загальнонауковiй мовi культурою називають також рiвень або ступiнь розвитку якої-небудь галузi господарської або розумової дiяльностi. Говорять, наприклад, "культура землеробства", "культура працi" або "культура мови".
Археологи називають культурою спiльнiсть археологiчних пам'яток певної епохи, коли говорять, наприклад, про "трипiльську культуру" або "черняхiвську культуру".
Найближчим до соцiологiчного є розумiння культури, яке притаманне iсторикам. Найчастiше вони називають культурою сукупнiсть досягнень певного народу у певну епоху у його духовнiй та матерiальнiй дiяльностi. Так iсторикi кажуть, наприклад, про культуру стародавньої Грецiї, про вiзантiйську культуру, про кульуту iспанського середньовiччя або iталiйського Ренесансу.У соцiологiчному вжитку термiн має найширше значення - вiн позначає усi продукти творчої дiяльностi людей.
У соцiологiчному розумiннi культура складається з двох основних видiв продуктiв людської дiяльностi - матерiальних та нематерiальних.
Матерiальна культура складається з усiх штучних предметiв, тобто з усiх фiзичних об'єктiв, якi люди створюють або яким вони надають значення - колесо, одяг, будинки, мiста, книги, космiчнi кораблi, але також не створенi людьм, але поставленi їми у штучнi (неприроднi) зв'язки iз собою - тотемнi рослини, тотемнi тварини або сузiр'я зiрок.
Нематерiальна культура складається з усiх абстрактних творiнь людей - таких як цiнностi, вiрування, норми, звички, мiфи, вмiння, устрої сiм'ї, полiтичних органiзацiй, iнших соцiальних iнститутiв.
Тобто, якщо брати спiввiдношення культури та суспiльства, то можна сказати, що культура це невiд'ємна складова частина суспiльства. Характеризуючи суспiльство у цьому аспектi, можно сказати, що воно складається iз людей, їх культури та усiх зв'язкiв,що з'єднують людей та усi елементи культури у цiлiсну систему.
Для соцiолога не iснує людини без культури, саме слово "людина" позначає культурну iстоту (на вiдмiну вiд тварини).
Культура дає людинi напрямки дiяльностi та способи дiяльностi. Вона вказує що робити i як робити .
Приклад глибокого впливу культури на людське життя наводить американський антрополог Клайд Клакхан (Clyde Kluckhone). Син американських мiсiонерiв, що посиротiв у ранньому дитинствi у вiддаленому китайському селi, був вихований у китайськiй родинi.
Генетика бiологiчна та соцiальна (тобто культура) - дiяли всупереч одна однiй, i переважила культура.
"Його синi очi та бiла шкiра мало що визначала, тому що його поведiнка, вираз обличчя, рухи рук та спосiб мислення були китайськiми" - свiдчив Клайд Клахкон, який зустрiв йього китайського американська у Нью-Йорку.
Справа в тому, що на вiдмiну вiд бджiл, мурашок та iнших соцiальних комах люди не можуть реагувати генетично, запрограмованими дiями на зовнiшнi подiї.
Здiбнiсть людей створювати та пiдтримувати культуру - вивчати та використовувати знаки - дають засоби, що замiнюють бiологiчну еволюцiю як процес адаптацiї до природного довкiлля. Замiсть цього люди змiнюють це довкiлля, пристосовуючи його до своїх потреб.
Саме тому люди здатнi жити у будь-яких регiонах Землi, у будь-яких її клiматичних умовах i таке iнше.