СОЦІАЛЬНА ДУМКА, СОЦІАЛЬНІ НАУКИ ТА СОЦIОЛОГIЯ

Явнi функцiї - це функцiї, виконавцi яких здiйснюють їх свiдомо та цiлеспрямовано (з намiром).

Латентнi - це функцiї, що часто не усвiдомлюються й можуть виконуватись без намiру.

Це пов'язано з тим, що усвiдомленi мотиви поведiнки людей не обов'язково збiгаються з об'єктивними наслiдками цiєї поведiнки.

Наприклад, школи у суспiльствi мають явну функцiю забезпечення освіченості населення, що є суттєвим для сучасного iндустрiального суспiльства. В той же час, школи виконують деякi латентнi функцiї, якi вони не мали намiру виконувати i навiть не завжди усвiдомлюються. Наприклад, вони завантажують дiтей навчальною роботою й тим самим в значнiй мiрi вилучають їх з вулиць та займають аж до того, поки вони стануть досить дорослими, щоб працювати.

Подiбним чином система соцiального забезпечення має явну функцiю захисту бiдних вiд голодування, але вона має також i латентну функцiю запобiгання соцiального безпорядку та заворушень, що можуть статися в разi, якщо мiльйони людей не будуть мати джерел забезпечення свого iснування.

Важливим поняттям функцiоналiзму є також

соцiальна згода

Функцiоналiсти вважають, що для суспiльства суттєвою є згода бiльшостi його членiв, вiдносно того, що є бажаним (вартим) та моральним, та є небажаним, невартим та аморальним (злим), тобто, необхiдно, щоб люди мали згоду щодо суттєвих цiнностей та вiрувань.

Бiльшiсть американцiв, наприклад, подiляють цiнностi та вiрування, що притаманнi демократичним переконанням, вiру у рiвнi можливостi та у значення особистих досягнень.

Функцiоналiсти вважають, що високий ступiнь згоди з'єднує суспiльство, перетворюючи його у добре згуртовану одиницю, тому що забезпечує основу для соцiальної iнтеграцiї та стабiльностi. А у стабiльному суспiльствi бiльшiсть людей шляхом процесу соцiалiзацiї приходить до прийняття правил свого суспiльства, й переважна частина членiв суспiльства звичайно живе за цими правилами.

Оцiнка функцiонального пiдходу

У сучаснiй захiднiй соцiологiї функцiональний пiдхiд найчастiше оцiнюється як, корисний засiб опису суспiльства, iдентифiкацiї його складових частин та їх функцiй. Але також пiдкреслюється що функцiоналiзм дає переважно статичну картину суспiльства - картину соцiального життя у певний iсторичний час. Тобто, звертається увага на те, що функцiоналiзм не дає картину розвитку суспiльства.

З точки зору цього напрямку важко дослiджувати соцiальнi змiни, а тому - i iсторичнi процеси в цiлому. Цей пiдхiд не дає можливостi з'ясувати, як складалися тi соцiальнi форми, що iснують зараз.

Тому функцiоналiстiв нерiдко звинувачують у консерватизмi, як таких iдеологiв, що укрiплюють iснуючий соцiальний устрiй.

В цьому вiдношеннi протилежним є конфлiкцiонистський пiдхiд, який дає зовсiм iншу картину соцiального життя.

3. Конфлiкцiонiзм в сучаснiй соцiологiї .

Головною альтернативою функцiоналiзму у аналiзi основних структур суспiльства - є конфлiкцiонiзм.В той час, коли функцiоналiсти розглядають конфлiкт як дещо ненормальне, як ознаку розладу у суспiльствi, конфлiкцiонiсти, навпаки, розглядають конфлiкт як цiлком нормальний i невiд'ємний елемент соцiального життя, а саме - як головне джерело суспiльного розвитку.

З точки зору конфлiкцiонiзму, суспiльство завжди знаходиться у станi змiн, а джерелом цих змiн є конфлiкт.