СОЦІАЛЬНА ДУМКА, СОЦІАЛЬНІ НАУКИ ТА СОЦIОЛОГIЯ

туал, що пiдтверджує вiру у закони та створює узи, якi єднають людей.

В-четверте , вiдхил є католiзатором соціальних змiн .. Кожен раз,

коли люди порушують закони, вони мов би оспорюють їх. Цi виклики є

застереженням про те, що соцiальна система не функцiонує належним . чи-

ном. Наприклад, високий рiвень пограбування, безумовно, не означає, що

грабiж має бути легалiзованим, або що багатство суспiльства має бути

перерозподiлене. Але це показує, що у суспiльствi є досить багато нев-

доволених людей ., що iнститути соцiалiзацiї молодi дiють неефективно,

що владнi вiдносини поставленi пiд сумнiв, або що моральнi структури

суспiльства потребують перегляду. Тобто девiацiя може спонукати

суспiльство поставити до порядку денного необхiднiсть соцiальних змiн.

Крiм того, вiдхильна (як кажуть соціологі - девiантна) практика

пропонує альтернативу iснуючий практицi. Хрестоматiйний приклад такої

практики з американських пiдручникiв соцiологiї - це дiї Мартiна Люте-

ра Кiнга та його послiдовникiв, якi привернули увагу американської

нацiї до антидемократичної природи сегрегацiйних законiв у пiвденних

штатах шляхом масових актiв непокори цим законам.

Таким чином, вiдхил, або девiацiя може мати для функцiонування та

виживання соцiальних груп i суспiльств як негативнi, так й позитивнi

наслiдки. Але виникає питання - а чому саме люди порушують соцiальнi

правила . ? Чому деякi дiї визначаються як вiдхильнi, девiантнi, а iншi

так не визначаються ? I чому форми вiдхилу рiзняться у рiзних групах

та рiзних суспiльствах ? Питання такого типу вже давно цiкавлять

соцiологiв.

Iншi дисциплiни, особливо бiологiя та психологiя ., також вивчають