СОЦІАЛЬНА ДУМКА, СОЦІАЛЬНІ НАУКИ ТА СОЦIОЛОГIЯ

7. Соцiальне ледарство (social loafing).

Звичайно вважається, що три особи спiльно можуть тягнути канат втричi сильнiше, нiж одна особа, i що вiсiм можуть тягнути у вiсiм разiв сильнiше. Але дослiдження показали iнше. Якщо канат тягне одна особа і її зусилля, у середньому, дорiвнює 59 кiлограмiв, то група з трьох таких осiб тягне канат у середньому iз зусиллям 16 кiлограмiв, тобто у ,7 разiв бiльше, нiж одна особа. А група iз восьми осiб тягне канат iз зусиллям близько 48 кiлограмiв, - тобто тiльки у 4, рази бiльше, нiж одна особа.

Було запропоновано кiлька пояснень такого явища. Ранiше це пояснювали недосконалiстю координацiї зусиль членiв групи. Але ця гипотиза була спростована на початку 7-х рокiв в експериментах Iнгхема. Вiн вимiрював зусилля, якi прикладали слiпi люди, що тягли канат самi, але були переконанi, що тягнуть разом з iншими. Виявилось, що за таких обставин люди теж послаблювали свої зусилля. .Таким чином, був зроблений висновок, що коли люди працюють у групі, вони зменшують свої зусилля. І це явище отримало назву соцiального ледарства.

Існують декілька гіпотез, які пояснюють це явище. За одною гіпотезою, люди звичайно відчувають,що вони не досягають справедливого подiлу зусиль і тому послаблюють свої індивідуальні зусилля. За іншою гіпотезою, люди звичайно сподiваються, що у гуртi можна непомiтно уникнути частини роботи, і тому послаблюють індивідуальні зусилля. Крiм того, коли люди працюють в групi, вони часто очикують, що iншi члени групи теж ледарюють (це показали дослiдження Джексона i Харкiнса на початку 8-х рокiв).

Американськi соцiологи прийшли до висновку, що у схiдних обставинах працювали радянськi селяни у колгоспах, тому що на своїх присадибних дiлянках вони працювали набагато ефективнiше. Такi дiлянки складали менш нiж 1 вiдсоток сiльскогосподарської землi колишнього Радянського Союзу, в той же час на них вирощувалося близько 7 вiдсоткiв валової сiльскогосподарської продукцiї.

Але зi сказаного не треба робити висновок, що груповiй роботi треба покласти край. Групи необхiднi тому що вони можуть зробити багато такого, що поодинцi зробити взагалі неможливо. I коли люди викону-

ють складнi . завдання, робота часто iде краще, коли кожен працює разом з iншими людьми. Це також показали емпiрiчнi дослiдження (Джексон I Вiл'ямс, 1985). I коли соцiальна солiдарнiсть висока ., а групова мета сприймається як захоплююча, - люди дiйсно можуть подвоювати свої зу силля . працюючи у групі. Такi приклади дають деякi спортивнi команди, I такi приклади дають iзраiльськi колективнi господарства (своєрiднi колгоспи). На жаль не було ще вiдповiдних дослiджень у нас.

Соцiальне явище, дещо схоже iз соцiальним ледарством - це ситу ацiя, у якiй члени групи зустрiчаються з протирiччям мiж задоволенням своїх особистих iнтересiв i сприянням добробуту групи. . Цей феномен отримало назву соцiально ї дилеми .

Яскравий приклад соцiальної дилеми наводив Гарет Хардiн. Вiн дослiджував ситуацiю, у якiй деяка кiлькiсть пастухiв користувалася спiльним пасовиськом. Кожен з пастухiв мiг вважати, що якщо вiн додасть ще одну корову до стада, вiн одержить вiд цього додатковий прибуток. Але якщо кожний пастух зробить таким чином, пасовище буде винищено i всi пастухи матимуть збитки.

Подiбна ситуацiя виникає при використаннi будь-яких обмежених ресурсiв - чистого повiтря, води, електрики, газу i такого iншого. Кожна особа окремо може вважати, що її особиста вигода полягає у використаннi бiльшої кiлькостi ресурсiв та у забрудненi середовища на бiльшу суму, нiж це коштує для неї особисто, якщо витрати на очищення середовища розкладаються на усе населення равномiрно.

Соцiальнi дилеми зустрiчаються у двох основних формах:

- дилема спiльного користування , коли людина має вирiшувати, брати чи не брати зi спiльних ресурсiв;

- та дилема спiльного нагромадження , коли людина має вирiшувати додавати чи не додавати свого до спiльних ресурсiв.Перша дилема отримала також назву "дилема рацiона" (сommons dilemma), другу називають "дилемою громадського добра" (public goods dilemma). Остання дилема часто виникає у ситуацiях, коли спiльне благополуччя групи можуть забезпечити кiлька її членiв. Пiдхiд у такий ситуацiї з позицiї "Нехай це робить ктось інший отримав назву "free-rider mechanism", що можна перекласти украiнською як "механiзм дурняка" (дарiвщини) , або як "механiзм "зайця" (безбiлетника). /Устолого українського термiну немає/.