СОЦІАЛЬНА ДУМКА, СОЦІАЛЬНІ НАУКИ ТА СОЦIОЛОГIЯ

Період розвинутих городничих суспільств, за Ленськім, починається з виготовленням металевих знарядь та зброї. Наявність металургії він застововує як крітерій, що диференцює два ступені розвитку городничих

суспільств (найдавніша така межа належить до 4-го тисячоліття до н.е. - на Ближньому Сході).

Будуються міста захищені стінами - як захищені помешкання правлячого класу, а також як політичні та релігійні центри. Там створювалися також і різні майстерні - для виготовлення зброї, а також особистого одягу для знаті, ювелірних виробів і та ін.

5. Аграрні суспільства

Аграрнi суспiльства - це суспільства, чиї виживання, головним чином, залежить вiд вирощуваання врожаю iз застосуванням плуга i робочої скотини. Використання плуга значно пiдвищило продуктивнiсть землi; з його допомогою стало можливим вносити в землю глибше, нiж сягають коренi рослин, добрива; а також переорювати бур’яни, що при цьому також стають добривом. Одна й та ж сама дiлянка землi за цією технологією може оброблятись майже постiйно, тому стають можливими постiйнi поселення. Застосування робочої скотини, що тягне плуг, робить одного робітника набагато бiльш продуктивним, нiж кiлька городників. В результатi великi поля замiняють на маленькi дiлянки, загальний вихiд продукцiї значно збiльшується i з`являється можливiсть для більшого додаткового продукту .Розмiри аграрних суспiльств набагато бiльшi, нiж садiвничих: вони сягають кiлькох мiльйонiв людей. Певна частина населення може не працювати на землi, а натомiсть, виконувати інші виробничі ролі, які потребують значної квалiфiкацiї, як наприклад, коваль чи перукар. Але така квалификована праця має достатній попит за великои концентрацiи людей. Аграрні суспiльства зробили можливим і доцільним зростання мiст, в яких жили люди, якi прямо чи опосередковано продавали свои вмiння за с/г продукцiю тих, хто залишав працювати на землi. Саме суспiльство часто складалося з кiлькох таких мiст i примiських зон, з`зднаних докупи за допомогою перiодичних демонстрацiй сили центральною владою. .

Полiтичнi iнститути ставали бiльш складними і влада зосереджувалася в руках однiєї особи. В аграрних суспільствах типовою стає монархічна влада. Влада монарха, звичайно, абсолютна: вiн буквально володiв життям своих пiдданих. В бiльш розвинутих аграрних суспiльствах держава розгалужувалася на окремi соцiальнi iнституції iз складними механiзмами судової та урядової бюрократiї. Що було пов`язано з майновим розшаруванням цих суспільств. Багатства в цих суспiльствах завжди розподiлялися дуже нерiвною мірою і фактично привласнювалося меншістю знатних землевласникiв, що користувалися додатковим продуктом, виробленим бiльшiстю селян. Зразком такої моделi з старий феодальний лад в Європi.

У цих суспільствах розвивалися економiчнi iнститути; торгiвля поширилась завдяки появі грошей. Необхiднiсть облiку врожаю для збору податкiв та ведення державного господарства дала поштовх розвитку писемності (яка з`явилась у всiх, без виключення, розвинених аграрних суспiльствах (хоча не тільки в аграрних - ще у городничих суспільствах Китаю і Мексики). Потреба ефективного транспорту i комунiкацiй у великих аграрних суспiльствах вела до розвитку шляхів i флоту. Завдяки цьому ранiше iзольованi суспiльства починають спiлкуватися мiж собою.

Релiгiя теж стала окремою соцiальною iнституцією, з постiйними офiцiйними особами, храмами i певним полiтичним впливом.

Багатство аграрних суспiльств та їх осiлий спосiб життя дозволяє вкладати додатковий прибуток в нові культурні сфери - живопис i скульптуру, громадськi будинки i пам`ятники, палаци i стадiони.

Таким чином, суспiльства, чия технологія прожиття базувалася на сiльському господарстві, мали набагато складнiшу соцiальну структуру та культуру, нiж будь-яке з менш розвинених типiв суспiльства. В аг

рарних суспільствах збiльшузться кiлькiсть статусiв i соцiальних ролей, зросла чисельність населення, розбудувалися мiста, з`являються новi соціальні iнституції, вiдбувалося розмежування на соцiальнi класи, надбання культури стали бiльш рiзноманітними.

6. Індустріальні суспільства

Iндустрiальнi суспiльства почали виникати з розвитком механiзацiї виробництва. Першою була Англiя, де близько 5 років тому розпочалася промислова революція: зростаюче використання у виробництві енергії неживої природи. З того часу цей спосiб виробництва зарекомендував себе настiльки успiшно, що поширився у всьому свiтi, трансформуючи, або руйнуючи iншi типи суспiльств. Iндустрiалiзацiя базується на застосуваннi наукових знань до технологiї виробництва, що дало можливість застосувати нові джерела енергiї, а також перекласти на машини . частину тієї роботи, яку ранiше робили люди чи тварини. Такі технологiї, як паровий двигун, двигун внутрiшнього згорання, електричний двигун - стимулювали змiни в економiцi та iнших соціальних iнституціях.