СОЦІАЛЬНА ДУМКА, СОЦІАЛЬНІ НАУКИ ТА СОЦIОЛОГIЯ
Скупчення - це одночасне зiбрання в одному мiсцi невiдомих один одному iндивiдiв. . Пасажири у тролейбусi, натовп на вулицi, покупцi у магазинi, черга за квитками на залiзницi, аудиторiя на концертi - це приклади скупчень. У скупчення люди легко входять i легко виходять. Форми соцiального упорядкування тут короткочаснi. Але це не означає, що у соцiальному життi скупчення маловажливi. Пiзнiше, коли ви вивчатиме закономiрностi колектив-ної поведiнки, то побачите, що для деяких її форм соцiальнi скупчення становлять вихiдну основу.
Соцiальна категорiя (category) - сукупність людей, що мають спiльнi ознаки, якi вважаються соцiально важливими. Найчастiше, це такi, наприклад, ознаки, як стать, вiк, раса, нацiональнiсть, громадянство, соцiальний статус.
Категорiями є, наприклад, робоча сила, учнi, студенти, пенсiонери, ветерани, але також й дiабетики, божевiльнi, худорлявi i т.iн.
Iнформацiя про соцiальнi категорiї може мати важливе практичне значення. Наприклад, iнформацiя про розподiл населення за вiком дозволяє прогнозувати необхiдну кiлькiсть учнiвських мiсць у школах, майбутню частку пенсiонерiв, ймовiрний обсяг медичного обслуговування та багато iншого.
Крiм того, усвiдомлення людьми своїх спiльних рис, може мотивувати їх до взаємодiї. А деякi спiльнi ознаки самi є умовами взаємодiї.
Особливо - спiльна мова та спiльне громадянство.
2. Групи належностi та сторонні групи.
Крiм подiлу на первиннi та вториннi групи, що здiйснюється за критерiєм типу вiдносин мiж їх членами, корисним для соцiологiчного аналiзу виявилося також розрiзнення груп за крiтерiєм належностi (або неналежностi) людини до вiдповiдної групи.
За цим критерiєм соцiальнi групи подiляються на групи належностi (ingroups, буквально - у-групи) та стороннi групи . (outgroups - позагрупи).
Група належностi - група, iз якою людина себе iдентифiкує і до якої належить.
Стороння група - це група, з якою людина себе не iдентифiкує і до якої не належить.
У повсякденному спiлкуваннi рiзницю мiж цими групами позначають, використовуючи займенники "ми" чи "вони". Тому нерiдко групу належностi називають також "ми-групою" (we-group), а стороннi групи - "вони-групами" (they-group).Чим повнiше ми усвiдомлюємо, хто є "вони", тим точнiше усвiдомлюємо, хто є "ми" (до кого ми належимо, з ким ми об'єднуємося).
Поняття груп належностi та стороннiх груп висвiтлює важливiсть соцiальних меж (boundaries) - соцiальних демаркацiйних лiнiй, що повiдомлюють нам, де саме взаємодiї певного типу починаються i де вони скiнчуються.
Безумовно, груповi межi позначаються не фiзично. Вони позначаються перервами у течiї соцiальної взаємодiї певного типу .. У тий чi iншiй мiрi груповi межи мовби "капсулюють" людей у соцiальну мембрану, так що центр та потiк їх взаємодiй мiститься усерединi.
Деякi соцiальнi межi пов'язанi з територiальними. Наприклад, межi сусiдськi, общиннi, державнi.
Iншi соцiальнi межi пов'язанi iз соцiальними вiдмiнностями . - межі мiж етнiчними групами, релiгiйними, полiтичними, професiйними, мовними, статусними.
За будь яких джерел, соцiальнi межi мають двi функцiї .. По-перше, вони запобiгають вiд проникнення усередину групи людей iз зовнi, по-друге ., вони утримують членiв групи усерединi неї (iнодi так щильно,
що члени групи навiть не думають про iншi можливостi соцiальної взаємодiї).
Експеримент Музефера Шерiфа (Мuzafer Sherif) та його помiчникiв у 1966 роцi показав, як ситуацiя конкуренцiї поглиблює усвiдомлення меж групи належностi та посилює антагонiзм до стороннiх груп. .