Українські землі у ХІХ столітті

ський народ і єдина російська мова.'"

1870-го року завітав до Закарпатської України М. Драгоманов і

пізніше в «Австро-руських споминах...«яскраво змалював невідрадну картину життя закарпатських українців, називаючи їх «ране-

ними братами». Аналізуючи причини москвофільства на Закар-

патті, Драгоманов підкреслював, що причина його зрозуміла; це праг-

нення власної держави і протест проти мадяризації України. Два

факти підсилили москвофільство: кар'єра, яку зробили в Росії за-

карпатці – Балудянський, Орлай та інші, і – російська окупація

1849 року, яка показала силу Росії. Ніхто не подумав ознайомлю-

вати угорських русинів з українськими письменниками, тоді, як ба-

гато говорили про російських.

Але слова і перестороги Драгоманова не мали наслідків. Швидко

розвивалися дзі протилежні течії. Перша – це урядова мадяризація,

в якій навіть Греко-Католицька Церква стала поволі знаряддям

антиукраїнської політики угорського уряду. Закарпатські єпископи

діставали іменування під впливом угорського уряду. Завмирали

українські парафіяльні школи, закривались українські газети.

Року 1881 було 353 школи з українською викладовою мовою, а року

1883 залишилося тільки 282. Року 1914 не було вже жадної укра-

їнської школи. Друга течія – це москвофільство, яке виявляло про-

тиакцію. Прірва між інтелігенцією і селянством поглиблювалась.

До того приєдналися стихійні нещастя: кілька років були неврожаї,

і людність голодувала. Внаслідок природнього збільшення сіль-

ського населення – наділи дробилися. Виходом із цього становища

була інтенсивна еміграція до Америки, яка почалася в 1880-их ро-