Українські землі у ХІХ столітті

Після першого розбору Польщі в 1772 році, коли загарбання Російської імперії обмежилися білоруськими землями, в Польщі знайшлися люди, які зрозуміли, що рятувати польську державу можна

тільки шляхом ґрунтовних реформ: обмеження шляхетських прав,

поліпшення життя інших станів, заведення в країні ладу. Проте,

плани ці викликали опозицію збоку магнатів та вищої шляхти, які

в реформах бачили замах на їхні права та привілеї. Вони рішуче

заперечували права православних та дисидентів. Це викликало втру-

чання протестантської Прусії та православної Росії на захист їхніх

одновірців.

Не зважаючи на протести, прихильники реформ проголосили З

травня 1791 року нову конституцію: касувалося право «вето»; всі

справи в парляменті мали вирішуватися більшістю голосів; королів-

ська влада мала бути спадковою; збільшувалася армія, упорядкову-

валися фінанси, освіта. Але партія магнатів та великих панів про-

голосила в Торговиці конфедерацію і звернулась по допомогу до Пе-

тербургу. Прийшло російське військо, і слабі польські війська зали-

шили Правобережну Україну. В 1793 році Росія змусила короля від-

ступити їй Київщину, Поділля та значну частину Волиш й Білорусії

Прусія дістала більшу частину Великої Польщі та Данїі; Польщу

відрізали від моря. Так переведено другий розбір Польщі.

Року 1794 вибухало повстання польських патріотів, на чолі якого

(.тав генерал Костюшко. Він обіцяв селянам волю, але вони в масі

не підтримали його; тільки невелика частина з-під Кракова приєд-

налася до повстанців. Після впертої боротьби російські та пруські

війська розбили військо Костюшки, а його самого взяли в полон. Ко-мандувач російських військ О. Суворов здобув Варшаву. Польська

держава в 1795 році скапітулювала. Переведено третій, остаточний