Українські землі у ХІХ столітті
чами, на яких здебільшого вирішувалось справи в користь дідичів.
Становище селян погіршувало те, що в Галичині знову почала здо-
бувати вплив польська шляхта, яка лякала німецьку адміністрацію
вигадками про прихильність українців до Росії. Під впливом поль-
ської шляхти запроваджено в школах польську мову замість укра-
їнської. Польонізація так широко охоплювала населення, що на-
віть духовенство, яке прагнуло зберегти /ь-оаїнську культуру, в осо-
бистих стосунках вживало польської мови.'"
Проте, хоч австрійські реформи мали невелике практичне зна-
чення, вони багато зробили для морального піднесення українців,
дали надію на ліпше майбутнє, розбудили енергію для боротьби за
майбутнє. Велику ролю у цьому відродженні відіграло молоде укра-
їнське духовенство, серед якого було багато освічених осіб, що
дбали за національні інтереси. Взагалі Уніятська Церква, яку спо-
чатку хотіли були використати поляки для польонізації українців,
стала у другому, третьому поколінні народньою Церквою, що охо-
роняла інтереси, звичаї, традиції, мову народу.'"
Польські заходи, а зокрема введення польської мови у школах
викликало протести: митрополит Михайло Левицький, під впливом
каноніка Івана Могильницького, звернувся до уряду з ученим трак-
татом в обороні «руської» – української мови. Спроба Могильниць-
кого заснувати у Перемишлі просвітнє товариство священиків не
мало успіху: воно не витримало опозиції збоку польського духовен-
ства та ополячених уніятів-Василіян. Більшого досяг Могильниць-
кий, закладаючи українські народні школи. У Перемишлі в 1820–