Українські землі у ХІХ столітті

ську, Після окупації Басарабії в 1812 році виникло Новоросійсько-

Басарабське генерал-губернаторство з губерніями: Херсонською,

Катеринославською і Таврійською та Басарабською областю. Такий

розподіл з невеликими змінами існував до 1917 року.'

ВНУТРІШНІЙ ЛАД

Наприкінці 1780 року царським наказом запроваджено на Ліво-

бережній Україні, колишній Гетьманщині, загальноросійський уст-

рій. З 1781 року Гетьманщину поділено на три намісництва: Київ-

ське, Чернігівське та Новгород-Сіверське. Малоросійську Колегію та

українські установи: Генеральний Суд, Генеральну Управу та Пол-

кові Управи скасовано; а замість них засновано установи російського

типу: на місце військового суду – палати кримінальні та «граждан-

ські»; в кожній губернії – замість судів Гродських те земських –

повітові суди; на місце військового скарбу – казенні палати; для

справ міських – магістрати і т. д. Малоросійську Колегію та військо-

вий суд залишено тимчасово для завершення незакінчених справ.

Полкові канцелярії залишено для військових справ полків до війсь-

кової реформи. Павло 1 поновив деякі старі порядки: генеральний

та інші суди. Литовський Статут, як чинне право.

Внаслідок цих реформ занепало старе місто Глухів, як політйчно-

адміністраційний та культурний центр Лівобережної України, а на-

томість почав зростати Новгород-Сіверський, маленьке сотенне місто,яке на деякий час стало осередком намісництва. До цього намісництва

входили 11 повітів, розташованих на території трьох північних, най-

багатших й найкультурніших полків (Стародубського – цілком і ча-

стин Ніженського та Чернігівського). На території Новгород-Сівер-