Українські землі у ХІХ столітті

германізацією – з другого. У Буковині виникають різного род^

українські товариства. Року 1869 засновано в Чернівцях товариство

«Руська Бесіда», першу українську організацію в Буковині, спочат-

ку – клюб, яка згодом перетворилась на літературне товариство

Проіснувало воно до 1940 року і відіграло значну ролю в національ-

ному відродженні цього краю. Проте, в товаристві виявилася роз-

біжність поглядів: Більшість належала до москвофілів, які обсто-

ювали «єдину загальноруську мову», а меншість була за народню

українську мову. Року 1870 засновано в Чернівцях політичне това-

риство «Руська Рада», а 1875 року там же створено німецький уні-

верситет з катедрою української мови.'"

Становище буковинських українців покращало тільки в 1880-их

роках, коли провід українського зорганізованого життя перебрали

народовці: завдяки їм до парляменту вислано національне свідомих

послів.'" Велике значення мали й інші чинники: з одного боку пог-

либлювався москвофільський рух, який почав лякати австрійський

уряд, внаслідок чого, щоб обмежити його, дано більше свободи в на-

ціональних питаннях українцям; в той же час румуни страшили

уряд доносами на «москвофільство» українців. З другого боку ав-

стрійський уряд втрачав довір'я до румунів після того, як 1878 року,

внаслідок російсько-турецької війни, румунські воєвідства – Мол-

давію та Волощину – об'єднано в незалежну державу – Румунію,

яка року 1881 стала королівством. Румуни в Буковині прагнули при-

лучення до Румунії. Австрійський уряд почав із більшою увагою

ставитися до українців.