Українські землі у ХІХ столітті

ського намісництва опинилися дві гетьманські столиці: Батурин

і Глухів з їхніми історичними традиціями та впливовою старшиною.

Новгород-Сіверський став значним культурним осередком Укра-

їни: адміністраційні установи притягали багато урядовців, які творили свої шляхетські організації, засновано тут кафедру нової єпархії, головну народну школу, духовну семінарію, тут гуртувалися

культурні сили, видатні громадські діячі, письменники, серед яких

виникає .думка про заснування університету. Велике значення мали

інші осередки намісництва: Київ з його Академією, Чернігів із Коле-

ҐІюмом."

1784 року російський уряд скасував козацький устрій України.

Замість 10 козацьких полків зорганізовано 10 карабінерних, по 6

ескадронів у кожному. З них складався окремий корпус – «Малоро-

сійська кіннота». Але реформа ця не була доведена до кінця, і ка-

рабінерні полки зберегли рештки територіяльної організації, а голов-

не–в них була українська старшина. У російській армії карабінерні

полки являли собою майже автономну організацію.

Карабінерні полки в Україні зберігали багато рис старої україн-

ської козацької організації. Рядовий склад здебільшого становили

козаки старого полку, командний склад – здебільшого колишня пол-

кова та сотенна старшина.

У Стародубському полку першим командиром був полковник ї.

Максимович, унук мазепинця. Його змінив у 1789 році полковник М.

Миклашевський, правнук мазепинця."

Сама реформа – перетворення козацьких полків на реґулярні –

викликала велике незадоволення старшинської маси та рядового ко-

зацтва, особливо, коли року 1788 полки поділено: Стародубський,