Українські землі у ХІХ столітті

1830-их роках зібрався біля єпископа Івана Снігурського гурток

письменників та вчених: о. Йосиф Левицький, автор граматики,

о. Йосиф Лозинськіві, етнограф, о. Антін Добрянський, історик,

о. Іван Лаврівський, філолог – які поклали початок культурному

відродженню Західньої України.'"

Одночасно з культурним рухом ширяться в Західній Україні ре-

волюційні рухи. Польські повстанці 1830-их років мали прихильни-

ків не лише серед української молоді, а навіть серед львівського

греко-католицького духовенства, але на перешкоді до згоди стояло

презирливе ставлення поляків до національних почувань україн-

ців.'" Галицька молодь, як і наддніпрянська, прагнула наблизитися

до народу, вивчала його мову, фолкльор.

Справжнє відродження Західньої України почалося пізніше –

в 1820-их роках. У центрі його стояла – «Руська Трійця» – Мар-

кіян Шашкевич, Іван Вагилевич та Яків Головацький, усі вихованці

Львівської Духовної Семінарії. Вони прагнули уґрунтувати галиць-

ке відродження на духовому зв'язку з Україною Наддніпрянською.

Першим виявом відродження був збірник «Русалка Дністрова»,

виданий Шашкевичем у 1837 році. Це була перша книжка в Гали-

чині, написана українською народньою мовою. Хоч ця книжка була

сконфіскована, все ж вона справила велике враження. Вона, – як

писав Головацький, – «запалила вогонь. . , який створив очі кож-

ному письменному чоловікові». Члени «Трійці» збирали пісні, пи-

сали статті до чеських, польських, німецьких часописів про життя

українського народу. Однак, час для їхньої праці був несприятли-