Українські землі у ХІХ столітті

Року 1774 засновано у Відні при церкві св. Варвари «Барбареум»

– семінарію для уніятського духовенства, яку року 1784 перене-

сено до Львова. Замість шкіл єзуїтського, василіянського та піяр-

ського орденів, де наука велася латинською й польською мовами.

австрійський уряд заснував гімназії з німецькою мовою навчання;

пізніше, року 1825, введено польську мову навчання. Року 1774 за-

сноване народні школи трьох типів: одноклясові – парафіяльні, з на-

укою українською мовою, триклясові та чотириклясові – з наукою

німецькою мовою. Року 1784 у Львові створено університет з чотир-

ма факультетами. На трьох факультетах викладали німецькою мо-

вою, а на Богословському – латинською. 1787 року зорганізовано

окремий Богословський факультет для українських студентів

з українською викладовою мовою; цей університет існував до 1809

року.'"

Велику увагу звернув австрійський уряд на впорядкування еко-

номічних та соціяльних відносин. Особисте підданство селян скасо-вано. 1782 року видано наказ для Галичини, яким обмежувалося

права панів над селянами: селяни діставали право одружуватися

без згоди пана, віддавати дітей до шкіл, шукати заробітку де зав-

годно; зреформовано суд. Року 1799 встановлено нове оподаткуван-

ня: 70"/о прибутку з праці йшло селянинові, 18°/о – державі і тільки

12°/о – дідичеві. Щоправда, усі ці реформи здебільшого залишилися

на папері, бо після смерти Йосифа II наступники його не дбали за

долю селян. Австрія переживала тяжкі часи воєн із Наполеоном,

які зруйнували державу. Нові накази 1819 року збільшили оподат-

кування селян. Почалися безконечні судові процеси селян із діди-