Уславлення в народному епосi iсторичного минулого українського народу (iсторичнi пiснi та думи)

Молода людина заявляє: "Дайте менi декiлька таких смiливих голов, як я, i Германiя стане республiкою, перед якою Рим i Спарта, здаватимуться жiночими монастирями".

Спочатку протест Карла Моора проти моральних норм мав характер вiльного життя гультяя, пiдкреслюючи своє презирство до моралi "благомислячих" людей. Одного разу, схаменувшись, вiн, як блудний син, пише лист розкаяння своєму батьковi, але його брат Франц, особистiсть, змальована чорними фарбами, заважає примиренню батька iз сином. Карл iде в богемськi лiси, назбирує собi хлопцiв i стає розбiйником. Карл благородний i чистий у своїх переконаннях, мрiє про те, щоб перебудувати суспiльство. Стає месником тиранiв. Вiн рiзко засуджує продажнiсть, егоїзм панiвних класiв. "Вони ламають собi голови над тим, як могла природа створити Iскарiота, а мiж iншим далеко не гiршi з них продали б триєдиного бога за десять срiбникiв…"

Це не простий розбiйник - це бунтар, полiтичний заколотник.

Однак його пiдлеглi i товаришi не хочуть рахуватися з гуманними i благородними iдеалами. Вони грабують, вбивають дiтей, жiнок, i Карл врештi-решт з жахом вiдсахнувся вiд них: "Пiдло вбивати дiтей! Пiдло вбивати жiнок! Пiдло вбивати хворих!" I, впевнившись у своєму безсиллi, вiдмовляється вiд бунту.

П'єса закiнчується страшною картиною: горить i руйнується замок Моорiв, помирає старий Моор, кiнчає життя самогубством Франц, Карл вбиває Амалiю. Зiштовхуються два зла - тиранiя (Франц) i насильство (Карл). Карл уособлює собою стихiю народного гнiву, енергiю бунту, але бунту слiпого, анархiчного. Драма була написана за вiсiм рокiв до французької революцiї, але в нiй, особливо в останнiй сценi - катастрофи i пожеж, згодом деякi французькi автори побачили майбутню картину французької революцiї в усiх її аспектах.

Вiдтворення поглядiв Фрiдрiха Шиллера на роль мистецтва за баладою "Iвiковi журавлi"

Безсмертя творчостi Ф. Шиллера зумовлене, за словами його славетного спiввiтчизника Генрiха Гайне, тим, що Шиллер "руйнував бастiлiї духу" та будував храм Свободи - той величезний храм, що має вмiстити, як одну велику братерську громаду, всi нацiї..."

Поет мрiяв про перебудову суспiльства шляхом естетичного перевиховання людей. Саме тому велику увагу вiн придiляє ствердженню самоцiнностi людського життя.

Шиллерiвськi балади пройнятi драматизмом дiї, пластичнiстю мови, живописною виразнiстю зображуваних картин життя. У багатьох баладах майстерно втiлюється талант Шиллера-драматурга. Вiн виявляєть ся в майстерному вiдтвореннi конфлiкту, у веденнi дiалогу, в афористичностi окремих реплiк.

Класичним взiрцем цього є балада "Iвiковi журавлi". В її основi античний сюжет - переказ про грецького поета Iвiка, що був убитий розбiйниками, коли вiн iшов на Iстмiйськi iгри - змагання поетiв та бiгунiв. Самовиявлення убивць за iнтерпретацiєю Шиллера не є дивом. Звичайний випадок пояснює катастрофу. Самi собою журавлi не викрили вбивства, якби їх поява не була поставлена поетом у зв'язок з iншим, значно важливiшим мотивом - змiстом страшної пiснi, яку виконував хор, та всiм сценiчним дiйством.

Враження, яке справила театральна вистава на всiх глядачiв, - ось справжнє пояснення цього дива. П'єса нагадує вбивцям про їх злочин, i в час появи журавлiв iз вуст грiшникiв зривається хибне слово, яке викриває їх.

У поета одна зброя - пiсня. Вона бореться за нього, виявляючи всю свою невидиму, однак, невiдворотну силу. Поезiя - караюче божество, месниця. Мистецтво, над яким здiйснили наругу в особi його жерця, жорстоко карає вбивцiв, викриваючи їх i вiддаючи на загибель.

У цiй баладi повною мiрою виявився погляд поета на перетворюючу роль мистецтва в суспiльствi. У цьому високий пафос твору - велич балади i велика сила її впливу на читачiв.

Мiстична атмосфера у повiстi-казцi Гофмана "Малюк Цахес на прiзвисько Цинобер"Видатний нiмецький письменник - романтик, художник, музикант Ернст Теодор Амадей Гофман створив чимало оповiдань i повiстей. Живописнiсть i музикальнiсть його прози, романтична iронiя, химерна вигадка i переконливо реальне в описах його фантазiй беруть за душу i сучасного читача.