Уславлення в народному епосi iсторичного минулого українського народу (iсторичнi пiснi та думи)

I вiдстанi немає помiж нассвiдчать про всеперемагаючу силу кохання, над яким не владна навiть смерть.

Дружба i любов у поемi Шота Руставелi "Витязь у тигровiй шкурi"

Цi почуття лейтмотивом проходять через усю поему Шота Руставелi "Витязь у тигровiй шкурi". Для грузинського народу ця книга стала народною релiквiєю, основою для створення народних пiсень, переказiв. Це така ж пам'ятка грузинської лiтератури, як "Слово о полку Iгоревiм" для українцiв чи "Божественна комедiя" Данте для iталiйцiв.

Перед нами виникають картини придворного життя, що пов'язане iз бiографiями героїв - Автандiла, який закоханий у доньку арабсько го царя Ростевана Тарiела, що дiстав прiзвисько "Витязь у тигровiй шкурi" i прагне любовi доньки iндiйського царя Фарсадана - Нестан-Дареджан. Допомагає обом лицарям у борнi їхнiй друг - царевич Нурадiн-Фрiдон, володар Мулгазанзару.

Навiть враховуючи нинiшнi засоби пересування, важко уявити цi вiдстанi - Аравiя, Iндiя, Грузiя, Персiя.

Та, виявляється, героям поеми вони до снаги, як i подвиги заради кохання i дружби. Саме дружба є одним iз положень морально-етично го кодексу лицарства, створеного Руставелi:

Та коли тобi помоги

Я не зможу появить,

Хай нiколи супокою

Не зазнаю i на мить.

Герої проходять у своїй боротьбi за кохання тяжкi випробування. Визволено iз каджетського полону наречену Тарiела, Нестан-Дареджан, Фрiдон справляє їм пишне весiлля, обдаровуючи щедро i багато. Автандiл допомiг Тарiеловi, тож i Тарiел горить бажанням:

Ти ж бо знаєш, як завзято

допомiг нам Автандiл,

I йому взамiну прагну помогти я,

скiльки сил, -

йди спитай у нього - може,

просить помочi для дiл.

Вiн мiй пал згасивши,

гине сам у полум'ї горнил.

Та для Автандiла святою справою є утвердження Тарiела як володаря царства, а вже потiм - уладнання своїх особистих справ:

Я одне бажання маю, - i тобi б я побажав,

Щоб ти в Iндiї на тронi над народом владував,