Управління формуванням ресурсної бази комерційного банку (на прикладі АКБ «Енергобанк»)

Переваги:

Дможливість обліку всіх складового процентного ризику;

Дможливість обліку всіх ефектів процентного ризику;

Дможливість одержання оптимального рішення з урахуванням додаткових вимог (ліквідність, дотримання банківських нормативів).

Недоліки:

Двисока складність практичної реалізації;

Двисокі вимоги до автоматизованої інформаційної системи банку, повноті і точності наявної інформації;

Днеобхідність оцінки вірогідності отриманих результатів іншими методами.

Організація системи аналізу і контролю процентного ризику, організаційна структура.

Якість системи аналізу і контролю (САК) процентного ризику комерційного банку багато в чому визначається ефективністю її організаційної структури. Органи банківського нагляду різних країн, оцінюючи якість, САК у банках, приділяють особливу увагу якості управління САК і її організаційній структурі. Використовувані в банку методи аналізу й обмеження процентного ризику, як правило, розглядаються в другу чергу.

Положення Національного Банку України «Про організації внутрішнього контролю в банках» побічно висуває визначені вимоги до САК (як складової системи внутрішнього контролю) і надає рекомендації з організації системи контролю. Національний Банк України пропонує проводити контроль на трьох етапах. З урахуванням цих рекомендацій і вимог (але, не обмежуючи ними) можна визначити наступну структуру контролю:

1.Попередній контроль. На цьому етапі створюється система лімітів по складу й обсягам припустимих до використання фінансових інструментів, виробляється чіткий поділ повноважень і відповідальності серед співробітників і підрозділів, визначається порядок оперативного перегляду системи встановлених обмежень, розробляється план оперативних дій у кризовій ситуації.

2.Поточний контроль. Цей етап має на увазі регулярні комплексні і тематичні перевірки САК по наступних факторах: кількісні і якісні значення ризиків, поінформованість управління про схильність ризикові, дотримання лімітів, наявність у банку можливостей оперативного залучення і розміщення ресурсів у кризовій ситуації.

3.Наступний контроль. Етап має на увазі оцінку адекватності САК характерові й обсягам операцій банку, розслідування причин випадків порушення встановлених лімітів, підготовку пропозицій щодо удосконалювання САК.

Виходячи з досвіду банків і рекомендацій консультаційних компаній у рекомендаціях даного дипломного дослідження варто пропонувати як організаційну основу САК розглядати Комісію з управління активами і пасивами (КУАП). Якщо такий орган в АКБ «ЕНЕРГОБАНК» раніше був відсутній, його необхідно створити. З огляду на ту обставину, що питання контролю за процентним ризиком неможливо розглядати у відриві від питань забезпечення ліквідності, стратегії і тактики залучення і розміщення засобів, КУАП повинна вирішувати всі ці питання в комплексі. У цьому випадку вище управління АКБ «ЕНЕРГОБАНК» повинне спонукувати КУАП приділяти належну увагу ризикові процентної ставки.У той же час, відповідно до вимог Базельського комітету АКБ «ЕНЕРГОБАНК» повинний мати хоча б одного співробітника, що не беруть участь у прийнятті рішень з питань залучення і розміщення засобів, у чиї обов'язки входить оцінка і контроль ризику. Цей співробітник повинен бути незалежний у достатньому ступені, щоб мати можливість давати об'єктивну оцінку ризику. В організаційній структурі типового середнього українського банку раніше навряд чи можна було знайти посадову особу з такими обов'язками і правами. Тепер відповідно до Положення «Про організації внутрішнього контролю в банках» такою посадовою особою став керівник служби внутрішнього контролю. На нього ж повинна бути покладена функція оперативного управління САК (таблиця 3).