Управління формуванням ресурсної бази комерційного банку (на прикладі АКБ «Енергобанк»)

At(i,h) — сума, інвестована в t-м періоді в активи І-го типу на термін h періодів, що виражена у валюті даного активу;

mt(i,h) — частка повернення активів І-го типу, відкритих у t-м періоді, терміном на h періодів.

У рамках даної моделі для кожного періоду можна обчислити майже всі необхідні для аналізу характеристики активів, зокрема:

Дсуму в гривнях розміщених за період активів;

Дсуму в гривнях надходжень у банк;

Днарахований і реально отриманий за період процентний доход банку;

Дгривневу балансову і ринкову вартість активів банку.

Величини mt(i,h) характеризують якість активів, що може змінюватися в часі (за це відповідає параметр t). Хоча така постановка досить проста, вона дозволяє вимірювати кредитний ризик шляхом оцінки впливу майбутніх значень mt на доходи і вартість активів. Управління кредитним ризиком можна моделювати, як управління цими майбутніми значеннями.

Проте, настільки проста постановка має істотний недолік, пов'язаний з тим, що значення частки повернення і процентних ставок щодо активів кожного типу однозначно визначають найкращий тип активів для даного періоду з погляду співвідношення прибутковості і ризику. У реальному житті вибір оптимального співвідношення прибутковості і ризику далеко не однозначний.

Найбільш простий спосіб усунути цей недолік — вважати величину mt(i,h) випадкової. Тоді в оцінці і управлінні ризиком будуть брати участь як мінімум дві її характеристики:

mt(i,h) — середня частка повернення активів At(i,h);

st(i,h) — середньоквадратичне відхилення частки повернення активів At(i,h).

Якщо вважати mt(i,h) незалежною випадковою величиною, то середні значення суми надходжень у банк, реальних процентних доходів і ринкової вартості активів можна одержати з відповідних формул, якщо підставити в них замість m. Для визначення відповідних дисперсій замість m варто підставити s2.

У такій постановці співвідношення ризику і прибутковості визначається вже як мінімум двома числами: середнім значенням і дисперсією доходів. Однозначність вибору активу зникає.

Для кожного періоду t уведемо поняття рельєфу притягнутих засобів Bt:

Bt(i,h) — сума, запозичена в t-м періоді з джерела І-го типу на термін h періодів, що виражена у валюті даного зобов'язання.

У рамках даної моделі для кожного періоду менеджери АКБ «ЕНЕРГОБАНК» можуть обчислити майже всі необхідні для аналізу характеристики пасивів, зокрема:

Дсуму в гривнях притягнутих за період засобів;

Дсуму в гривнях виплат банку;

Днарахована за період і реально зроблена процентна витрата;

Дгривневу балансову і ринкову вартість зобов'язань банку;