Управління формуванням ресурсної бази комерційного банку (на прикладі АКБ «Енергобанк»)

Для теоретичної оцінки адекватності моделі перевіримо, як вона працює для окремих ризиків, і порівняємо з уже відомими для цих ризиків наробітками.

Розглянемо процентний ризик. Будемо вважати, що всі ризики, крім процентного, відсутні. Для даної моделі це означає, що курси валют не змінюються, якість активів ідеальна, а розмір і терміни розташовуваних і приваблюваних засобів мають лише балансові обмеження.

У цих умовах чистий процентний доход і ринкова вартість власного капіталу в явному виді залежать від структури активів і пасивів і від процентних ставок розміщення і залучення. Відповідні формули показують, як зміняться доходи і капітал при тій або іншій зміні процентних ставок. У такому виді дана модель добре погодиться з загальновідомими моделями GAP і дюрації.

Щоб одержати з приведених формул ці моделі, досить внести в модель додаткові припущення про те, що балансові суми зобов'язань і дохідних активів не змінюються в часі і криві прибутковості по активах і пасивам мають горизонтальний вигляд, тобто процентні ставки не залежать від терміну.Отже, для управління ризиком необхідно мати адекватні процедури обчислення його масштабної і/або ймовірної оцінки. Як правило, засоби отримання масштабної оцінки краще піддаються формалізації і більш точні, оскільки не вимагають прогнозу. Побудована модель призначена для виміру і управління основними фінансовими ризиками АКБ «ЕНЕРГОБАНК» на основі масштабних оцінок. У ній одночасно враховуються процентні, валютні, кредитний ризики, ризик ліквідності, а також ризики відтоку клієнтів і падіння попиту на кредити.

3.4. Рекомендації зі створення системи оцінки і управління ризиками

в комерційному банку

У даному дипломному дослідженні розроблені і запропоновані для створення внутрішньобанківської системи контролю процентного ризику наступні методики, тому, що для створення такої системи контролю в АКБ «ЕНЕРГОБАНК» існують дві основні причини:

Дможливий позитивний економічний ефект від поліпшення якості управління;

Днормативні вимоги.

Економічний ефект від використання такої системи може бути кількісно оцінений тільки в кожному конкретному випадку. Що стосується нормативних вимог, то міжнародні стандарти в цій галузі були обнародувані Базельським комітетом з банківського регулювання у вересні 1997 р., і, виходить, незабаром варто очікувати їхньої української версії.

Процес побудови системи управління процентним ризиком для банку починається з вироблення стратегії у відношенні процентного ризику і прийомів її реалізації. Кожна з цих стратегій може бути віднесена до одного з двох типів:

I.Мінімізація процентного ризику. Така стратегія може бути реалізована наступними прийомами:

A.Запобігання ризику.

B.Повна передача ризику.

II.Максимізація прибутку при обмеженні процентного ризику. Прийомами реалізації цієї стратегії є:

A.Передача зайвого ризику.

B.Обмеження ризику.

На даний час серед фінансистів переважають прихильники другого підходу. Дійсно, ризик — невід'ємна частина будь-якого бізнесу, і його повне усунення викликає як мінімум значне зниження конкурентноздатності банку.