Аналіз ефективності використання трудових ресурсів та заходи підвищення ефективності використання трудових ресурсів

прибігати до досягнення таких стратегій, якщо вона знаходиться в сильному бізнесі, не може досягнути стратегії концентрованого росту і в той же час інтегрований рост не суперечить її довгостроковим цілям. Виділяють дві основних типи стратегій інтегрованого росту:

•стратегія зворотньої вертикальної інтеграції направлена на ріст фірми за рахунок придбання або ж підсилення контроля над постачальниками. Вона може дати фірмі дуже сприятливі результати, зв”язані з тим, що зменшиться залежність від коливання цін на комплектуючі та запиту постачальників.

•Стратегія вперед ідущій вертикальної інтегрованості – виражається в прирості фірми за рахунок придбання або ж посилення контролю над структурами, які знаходяться між фірмою та кінцевими споживачами, а точніше системами розподілу та продажу.

Третя група – стратегія диверсифікованого росту. Ця стратегія реалізується в тому випадку, якщо фірма не може далі розвиватися на даному ринку з даним продуктом в рамках даної галузі.

Виділяють такі типи стратегій диверсифікованого росту:

•стратегія централізованої деверсифікації базується на пошуці та використанні додаткових можливостей виробництва нових продуктів, які укладені в істотному бізнесі

•стратегія горизонтальної диверсифікації припускає пошук можливостей росту на існуючому ринкі за рахунок нової продукції, необхідної нової технології

• стратегія конгломеративної диверсифікації складається з того, що фірма розширяється за рахунок виробництва технологічно не зв”язаних з вже виготовлених нових продуктів, які реалізуються на нових ринках.

Четверта група – стратегія скорочення. Вони реалізуються тоді, коли фірма потребує в перегрупуванні сил після довгого періоду росту або у зв”язк з необхідним підвищенням ефективності, коли наблюдаються зрушення та кординальні зміни в економіці, такі, як, наприклад, структурна перестройка і т.д.

До четвертої групи належать:

•стратегія ліквідації – граничний випадок стратегії скорочення і здійснюється тоді, коли фірма не може вести подальший бізнес

•стратегія „збору врожаю” – відмова від довгострокового погляду на бізнес в користь максимального отримання прибутку в короткостроковій перспективі

•стратегія скорочення – фірма закладає або продає одне із своїх підрозподілів або бізнесів, щоб здійснити довгострокові зміни меж ведення бізнесу.

Вибір стратегії фірми здійснюється керівниками на основі аналізу ключових факторів, характеризуючих стан фірми, з обліком результатів аналізу портфеля бізнесів, а також характеристика і сутності реалізованих стратегій.

Основним ключовим фактором, який повинен бути в першу чергу врахований при виборі стратегій, являється слідуючий: стан галузі і позиція фірми в галузі може грати вирішальну роль при виборі стратегії роста фірми.

Сильні фірми повинні прямувати до максимального використання можливостей, породжуваних їх лідируючі положення.

Слабкі фірми повинні вести себе по іншому. Вони повинні вибирати ті стратегії, які можуть привести до збільшення їх сили. Якщо ж таких стратегій нема, то вони повинні покинути дану галузь.

Томпсон і Стрікланд запропонували слідуючу матрицю вибору стратегії в залежності від динаміки росту ринку на продукцію та конкурентну позицію фірми. (див. рис. 4.1.)