Аналіз ефективності використання трудових ресурсів та заходи підвищення ефективності використання трудових ресурсів
2.Оцінка ступеня і раціональності використання трудового потенціалу, виявлення причини неповного чи неефективного його використання і визначення сумарної величини прямих і прихованих втрат живої праці, а також відхилень фактичного сукупного фонду робочого часу від його потенційної величини.
3.Проведення групування причин втрат і нераціонального використання трудових ресурсів та оцінки ефективності усунення вказаних причин втрат, виділення поточних і перспективних резервів, розробка ефективних заходів щодо усунень виявлених відхилень.
Такий широкий діапазон задач і напрямків аналітичної роботи передбачає застосування різноманітних прийомів і методів її проведення. Розглянемо їх детальніше:
Використання рядів динаміки.
Необхідною умовою правильності аналізу є розгляд всіх явищ в динаміці . Це дозволяє уникнути випадкових висновків. Для характеристики динаміки процесу і явищ використовують показники абсолютного рівня Y абсолютного приросту ∆Y, темпи росту t , темпи приросту ∆ t .
Абсолютний рівень – абсолютний розмір членів ряду динаміки.
Абсолютний приріст в порівнянні з попереднім роком – різниця абсолютних рівнів обох сумісних періодів.
∆Y I/(i-1) = Yi - Yi-1 , (2.1)
Абсолютний приріст за весь аналізований період – різниця між даним і базисним (перше початковим ) рівнем:
Y I/0 = Yi – Y0 , (2.2)
Для визначення ступеню покращення показників використовують темпи росту і темпи приросту. Темпи росту в порівнянні з попереднім періодом – це визначення двох суміжних рівнів:
, (2.3)
Темпи росту за весь аналізований період – визначення між даним і базисним рівнем :
, (2.4)
Темпи приросту в порівнянні з попереднім , або базисним роком – різниця темпу росту за розглянутий період і 100 %:
∆t =tі – 100 , (2.5)
Абсолютний приріст, темп росту і приросту в порівнянні з попереднім періодом називають ланцюговими, в порівнянні з базовим – базовими.
Для визначення тенденції зміни за тривалий період при коливаннях даних використовується вирівнювання на основі найменших квадратів. При вирівнюванні цим способом в залежності від типу закономірності використовують рівняння прямої параболи або гіперболи. Якщо в основі закономірності зміни лежить перервний і постійний приріст абсолютного рівня, застосовують рівняння прямої:
Y = a+bt , (2.6)
Якщо в основі закономірності лежить припущення, що не швидкість, а прискорення є постійною величиною, то вирівнювання проводиться за параболою:
, (2.7)