Аналіз ефективності використання трудових ресурсів та заходи підвищення ефективності використання трудових ресурсів

Тк – календарний фонд робочого часу, людино-днів.

, (2.52)

де ССЧ – середньоспискова чисельність, люд.;

365 – днів виходів і невиходів на роботу за відпрацьований період часу.

Коефіцієнт використання табельного фонду робочого часу:

, (2.53)

де Тт - табельний фонд робочого часу, людино-дні;

, (2.54)

де Тсв - святкові та вихідні дні, людино-дні.

Коефіцієнт використання максимально-можливого фонду робочого часу:

, (2.55)

де Тм - максимально-можливий фонд робочого часу, людино-дні.

, (2.56)

де Тчв - чергові відпустки, людино-дні.

Окрім цих показників розраховується також коефіцієнт використання часу зміни:

, (2.57)

де Трф – фактична тривалість зміни, год.;

Трв – встановлена тривалість зміни, год.

За допомогою вищевказаних показників оцінюється рівень використання робочого часу по підприємству в цілому. Тому даний аналіз необхідно доповнити визначенням втрат робочого часу на одного робітника, який визначається, як частка від ділення загального об’єму втрат (людино-днів) на середньспискову чисельність робітників відповідного періоду.

Одним із основних джерел економічного стимулювання роботи працівників, а отже і засобом впливу на ефективність їх роботи є заробітна плата.

Метою аналізу фонду зарплати є перевірки його використання у відповідності з обсягом виробництва і чисельності працюючих.

Таким чином, для оцінки ефективності використання трудових ресурсів відібрані різноманітні показники, які характеризують якісну, кількісну та структурну сторони раціонального використання наявного на підприємстві трудового потенціалу. Розгляд цих показників у взаємозв’язку дасть можливість всебічно проаналізувати кадри підприємства, виявити резерви та запропонувати заходи можливого покращення їх використання.