Аналіз ефективності використання трудових ресурсів та заходи підвищення ефективності використання трудових ресурсів

- по вибуттю2.85.03.34.753.73

- загальний8.449.218.2511.356.71

Коефіцієнт % змінності0.841.401.101.581.74

Коефіцієнт плинності, %1.983.652.23.11.9

Внаслідок зміни чисельності прийнятих та звільнених працівників у період 1998-2002 років змінюються і показники руху робочої сили. Зокрема, оборот по прийому змінюється стрибкоподібно: до 1999 року зменшується ( з 5.64 % до 4.21%), у 2000 році збільшується до 4.95 %, у 2001 році зростає і становить 6.60% і у 2002 році знову зменшується до 2.98 %. Коефіцієнт по вибуттю має аналогічну тенденцію.Коефіцієнт змінності з кожним роком зростає з 0.84 % до 1.74 %, що пояснюється збільшенням кількості працівників, що вийшли на пенсію.

Коефіцієнті плинності кадрів протягом аналізованого періоду змінюється внаслідок зміни чисельності працюючих, звільнених за порушення трудової дисципліни , і за власним бажанням.Проаналізувавши причини, які викликали значний рух трудових ресурсів на підприємстві, можна сказати, що частково рух кадрів зумовлений виходом працівників на пенсію. Значну частину звільнень працівників становлять звільнення за власним бажанням. Це є небажаним фактором для підприємства, оскільки вони проводять до прийому на роботу нових працівників і , відповідно , до нових витрат на їхню підготовку, що призводить до зниження продуктивності праці.

Надлишковий оборот робочої сили на підприємстві є небажаним явищем і тому зведення його до мінімуму є одним із резервів покращення використання трудових ресурсів. Зокрема, це буде підвищувати кваліфікаційний рівень працівників підприємства за рахунок стабільності складу трудового колективу, а відповідно і підвищувати продуктивність праці.

Отже, виходячи з вищесказаного , можна зробити висновок, що на підприємстві є резерви підвищення продуктивності праці за рахунок скорочення плинності кадрів. Цей резерв може бути реалізований через вдосконалення системи оплати праці, покращення системи матеріального заохочення, а також надання їм ширших можливостей для самовираження та подання власної ініціативи.

Незаплановані витрати робочого часу є негативним фактором в діяльності підприємства. Тому виявлення причин цих втрат є завданням аналізу використання фонду робочого часу. Раціональне використання календарного, табельного , максимально можливого фондів робочого часу є одним з основних факторів підвищення продуктивності праці . Тому доцільним є проведення аналізу фонду робочого часу і показників, які його характеризують. Розрахункові формули для цих показників представлені в розділі 2. Вихідні дані і результати обрахунки представлені у таблиці 2.11.

Як видно з наведенної таблиці за період 1998-2002 рр. На ОРНУ збільшилась кількість відпрацьованих людино-годин на 1-го працівника : у 1999 році 4,24 людино-годин, у 2000 р. – 23,73 людино-годин, у 2001 р. - 15,84 люд.-год, у 2002 р. – 13,71 люд.год. до рівня 1998 р.

Втрати робочого часу на підприємтві є незначними. Основну частину втрат робочого часу складають невиходи на роботу з дозвілуадміністрації. Найбільші значення втрат мало місце у 1999 році і в розрахунку на одного працівника 0,59 люд.-днів.

На рівень відпрацьованих людино-днів вплинує збільшення невиходів на роботу з поважних причин.

Основну питому вагу складають чергові відпустки причому спостерігається їх збільшення, що повязанне з тим, що приацівники почали використовувати майже всі чергові відпустки. Збільшення кількості людино-днів , які припадають на учбові відпустки обумовлено підвищенням кваліфікаційного та загалдьноосвітнього рівня працівників, які неможливе без навчання у вищих і середньоспеціальних навчальних закладах, проходження курсів підвищення кваліфікації.

Дані таблиці 2.11. свідчать про те , що протягом аналізованого періоду відбуваються суттєві зміни показників використання робочого часу. Так, коефіцієнт використання календарного фонду робочого часу змінюється стрибкоподібно : з 61.23 % у 1998 році зменшується на 60.93 %, у 1999 році унаступному році він зростає і становить 61.49 %, проте в наступних роках він зменшується і склав 61.25 % і 61.19% відповідно.