Космонімічна лексика

Далі дослідниця відмічає:”Чумацький Шлях – найулюбленіша і найпопулярніша в українській поезії реалія зоряного неба” (26;33). А ось що з цього приводу знаходимо у Ю.О.Карпенка : “Очевидно, найдивнішим утворенням зоряного неба є Молочний Шлях – срібляста смуга, яка оперізує небесну сферу і яку добре видно у безмісячні ночі. Смуга ця була помічена і названа людиною ще в глибокій давнині. І немає народу, який не мав би для неї свого імені і своєї інтерпретації.”

Відмічаючи високу образність космічної лексики, Л.Масенко пише: ”Внутрішня форма образного найменування (Чумацький Шлях) викликає найрізноманітніші поетичні асоціації, додаткові смислові й естетичні відтінки значень, і є невичерпним джерелом метафоричної образності в поетичному тексті”(26;34).

Слід згадати також слова О.Г.Ковалевської : “В поезії широко вживаються слова, які позначають предмети і явища дійсності, які емоційно сприймаються людиною в силу їхньої естетичної значущості для неї: весна, зима, осінь, дощ, буря, квіти, небо, сонце, місяць, зірки.”

Як бачимо, багато хто з вчених особливо виділяє космічну лексику і відзначає при цьому надзвичайну образність і поетичну асоціативність цього лексико-семантичного поля.

Досліджуючи поезії Л.Костенко, а саме наявну в них космонімічну лексику, ми вивчатимемо таким чином лексико-семантичне поле “небесні тіла” (до якого входять онімні й апелятивні одиниці) і особливості їх вживання в ідіолекті Ліни Костенко.

Підсумовуючи все вище сказане, ми вважаємо доречним зробити певні висновки, які стосуються першого розділу нашої роботи:

1)Творчість Л.Костенко – невичерпне джерело для досліджень;

2)Усі дослідники-літературознавці відмічають надзвичайну образність поезій Л.Костенко і звертають увагу на необхідність грунтовних мовознавчих досліджень її доробку;

3)Багато хто з вчених-мовознавців звертався до творчості поетеси, аналізуючи її поетичне мовлення на різних рівнях: етимологічному, морфологічному, ономастичному;

4)Серед мало досліджених об”єктів в творчості Ліни Василівни особливо виділяється лексико-семантичне поле “небесні тіла”, яке вчені відносять до найвиразнішого шару поетичної лексики.

Р о з д і л 2.

Лексико-семантичне поле “небесні тіла”. Власне космоніми.

1.1.Космонімічна лексика як структурна галузь ономастики

Космонімічний шар ономастичного простору тільки починає вивчатись: ономастичні дослідження довгі роки були зосереджені на аналізі топонімічного та антропонімічного матеріалу.

Вивчення космонімічної лексики має істотне значення для становлення ономастики як системи, бо космонімія оперує назвами реальних об”єктів дійсності і представляє лексики іноді дуже давню за походженням (наприклад, Ю.О.Карпенком зроблено висновок, що сузір”я Великої Ведмедиці мало 100 тис.років тому зовсім інший вигляд, а назва цього сузір”я пішла мало не з початку виникнення мови).

В той же час треба зазначити, що сама космонімія як галузь ономастики ще не має чіткого статусу, про що свідчить, зокрема, нечіткість терміносистеми космонімікону.

У “Словнику російської ономастичної термінології” наявні два терміни, що позначають об”єкти цього розділу ономастики: астронім і космонім.