Космонімічна лексика

Космонімічна лексика, як компонент мовної системи, підпорядковується її закономірностям, а за своїми специфічними ознаками має ряд особливостей. Особливості цього шару лексики розглядають в своїх працях Ю.О.Карпенко , В.А. Ніконов , А.В.Суперанська тощо, і розкриваються вони в тексті, в мовленні.

Специфіка художнього мовлення пов”язується з актуалізацією естетичної функціі мовних одиниць, що розуміється як “таке використання мови (чи її одиниць) у художньо-образному мовленнєвому акті, яке приводить у рух відповідні потенційні її властивості не лише у комунікативно-пізнавальному напрямку, але й оцінно- чуттєвому, інакомовному, умовно-асоціативному , зображально-виражальному, щоб виявити настроєве,потаємно-суб”єктивне, уподобане”.

Космоніми, безперечно, належать до виразового фонду лексики, але семантичний та функціональний аспекти космонімічного шару ономастичного простору практично не вивчені (на відміну від антропонімічних та топонімічних одиниць). Серед праць, присвячених проблемам космонімічної лексики, виділяються дослідження етимологічного напряму (Карпенко 1972,1976,1981, Рут 1971,Фоміна 1981); зіставного аналізу

(Азім-заде 1979,1980,Рут 1975,Нуржанова 1971,Никонов 1973,1975) і роботи, створені на терені астрономічної науково-популярної літератури (див. праці Г.Бовіна, Ф.Зігеля, Є.Левитана, Б,Розенфельда та ін.), а також дослідження, в яких аналізуються поодинокі космоніми як елементи окремих поетичних творів (Масенко 1990,Сологуб 1991, Цимей 1988, Григорьев 1981). Переважна кількість праць, присвячених цій темі, зосереджена на аналізі російських іменувань реалій небесної сфери, а”кожній мові і кожній добі властиві свої особливі засоби вираження, відмінні від аналогічних засобів іншої мови та іншої доби не тільки зовнішнім виглядом-формою, а й смисловим змістом та емоційним забарвленням” .Тому тему нашої роботи присвячено аналізу цього шару лексики на матеріалі творчості української поетеси Л.Костенко.

Ліна Василівна Костенко – видатна українська поетеса нашого часу. Творчість її завжди привертала увагу багатьох дослідників – літературознавців (див.Краснова 1995, Панченко 1998, Прісовський 1988, Коляда1996, Майкл М.Найдан 1994, Антоненко-Давидович 1962, інші), які відмічають надзвичайну образність її поезій, тонке відчуття сенсу слова,тособливість мовної системи поетеси і наголошують на необхідності грунтовних досліджень її творчості в мовознавчому аспекті.

Серед мовознавчих праць, присвячених вивченню творчості Л.Костенко виділяються роботи етимологічного (Іванова 1991,1992), морфологічного (Дзюбак 1997,Семененко 1998) та ономастичного (Мельник 1998, Карпенко 1991,1992) напрямків, Оскільки космоніми належать до ономастичної лексики, останні праці являють собою найбільший інтерес для нашої роботи.

Оніми в поезії Л.Костенко посідають досить помітне місце (Карпенко 1992), але досі ономастичні дослідження творчості поетеси були сконцентровані здебільшого на розгляді антропонімів та топонімів, що вживаються в її ідіолекті. Але космоніми поряд з топониімами, теонімами та антропонімами належать до розряду “облігаторних” в поезії.

До того ж, дуже мало вивчені лексико-семантичні поля художнього мовлення поетеси, а саме одне з найобразніших –“небесні тіла”.

Отже, аналіз функціонування космонімів як елементів ономастикону в творчості Л.Костенко видається доцільним і актуальним, оскільки практично не досліджувався.

Фактичним матеріалом дослідження стали поетичні текстові фрагменти, які містять космонімічні одиниці. Нами було опрацьовано чотири збірки поетеси та історичний роман у віршах “Маруся Чурай”. Л.В.Щерба вказував:”Лінгвісти мають сенс, коли, шукаючи норму даної мови, звертаються до творів хороших письмеників, які явно володіють на максимальному рівні “чуттям мови” .

Мета нашої роботи полягає в тому, щоб дослідити семантичні та функціональні можливості лексико-семантичного поля “небесні тіла” в ідіолекті Л.Костенко. Відповідно до цього ми окреслили коло завдань нашої роботи:розподілити всі назви на апелятиви і оніми;розполілити за частотністю вживання;дослідити, в яких сполученнях найчастіше вживаються;дослідити, в якому значенні (пряме\переносне)найчастіше вживаються;якщо вживані в переносному значенні, то яке значення продукується;окремо виділити приклади вживання в складі порівняльного звороту. Структрура дипломної роботи складається з вступної частини, трьох розділів і висновків, списку скорочених позначень джерел та використаної літератури.