Космонімічна лексика

На другому місці за частотою вживань – атрибутивні і дієприкметникві конструкції, в яких переносне значення для лексеми продукує саме ця сполучувана з нею частина мови. Значення ці можуть бути спмими різними. Наприклад, в контекстах:

1.Уломок лицарського роду,

Мучитель власного народу,

Кривавий кат з-під темної зорі,-

Отам він жив, на Замковій горі. (КМЧ;123),

2.Кажуть, зірку щасливу має,

Провідною зірку зовуть.(КП;171),

прикметники темна, щаслива і провідна продукують для апелятива зоря значення “доля”.

В дієприкметникових же конструкціях здебільшого реалізуеться сема “часова і просторова характеристика”, але водночас зорі зіставляються з людьми за цими ж або майже цими ж ознаками:

1.І вже не зломишся в горі,

І вже не загинеш у тузі –

По небу розкидані зорі,

По світу розкидані друзі. (КМС;38),

2.Зорі впаяні в небо.

Зорі падають рідше, ніж люди.

Їм не треба могил.

Їм даровано простір віків. (КМС;55),

Тобто фактично в цих прикладах зорі ототожнюються з людьми (1) або протиставляються їм (2) на основі певних ознак.

Вживання цього апелятива в словосполученнях з іменниками в переносному значенні продукує такі асоціативні значення:

А).Ототоження з людиною (актуалізується сема “краса”):

Люди зіркою здавнини

Називають жінку вродливу. (КП;171)

Б).Ототоження з щасливою долею, з дитинством:

Мій перший вірш написаний в окопі,