Космонімічна лексика

Вечір – мисливець

Підстрелене сонце

несе у сірому ягдташі.(КВ;119)

В цій сполуці колірна характеристика базується на обігруванні червоного кольору, а Сонце спочатку сприймається як скривавлене, а вже потім як червоне, що надає усьому сполученню взагалі дещо негативної оцінності.

Атрибутивні констркуції з метафоричним вживанням цього астроніма, як не дивно, посідають невелике місце в ідіолекті Л.Костенко. Поруч з прикметниковими, ми включили до цього розділу також сполуку Сонце + прислівник.

В одному випадку вживання оніми з прикметником наявне антропоморфне переосмислення:

Вирлооке сонце

Сідає на чорну скелю.(КВ;142)

Окрім тього, ми побачили в сполуці з прикметником переосмислення за спектральними ознаками:

Вечір сонце пшеничне розкраяв

І окраєць над полем залишив.(КН;52)

В цьому прикладі колір Сонця – пшеничний, тобто яскравий, жовтий, теплий.

Ще одне нетрадиційне вживання астроніма було виявлене нами у словосполученні онім + прислівник:

Погасло багато сонця

І вечір,

Як сивий попіл,

Осипався з неба на місто

І в сяйві ліхтарному зник.(КП;98)

В даному випадку прислівником продукується значення часової характеристики, тобто “скінчився день”, що підтверджується подальшим контекстом.

Отже, як бачимо, атрибутивні констркуції з переносним значенням досліджуваного астроніма не дуже часто зустрічаються, тому ми об”єднали їх з деякими іншими сполуками. Одна з таких прикметникових конструкцій продукує антропоморфне переосмислення оніма, інша – предметне переосмислення за спектральними ознаками. Вживання цього ж астроніма з прислівником набуває значення часової характеристики.

В окрему групу ми виділили випадки пресоніфікації оніма:

1.Вечірнє сонце, дякую за день!