Космонімічна лексика
У лупі сонця ледве щось мигтіло. (КВ;21)В прикладі 1 спостерігаємо персоніфікацію цієї лексеми, в цьому ж прикладі подається характеристика планети за кольором за допомогою словосполучення блакитна зірка. В прикладі 2 іменник акваріум, сполучуваний з апелятивом , продукує для нього зооморфне переосмислення – планета сприймається як рибка. А в 3 прикладі ми спостерігаємо предметне переосмислення означеної лексеми за допомогою сполучуваного з нею іменника п”єдестал. Дуже цікавим, на наш погляд, є останній приклад, в якому лексема зберігає свое пряме значення, але сполучуваний з нею займенник, зіставляючись з апелятивом, сприймається як порівняння з людством, що призводить до певної символізації апелятива.
На основі усього вище сказаного ми можемо зробити висновки стосовно третього розділу нашої роботи:
1). Апелятивні назви реалій зоряного неба представлені в поезіях Л.Костенко не так часто, як космоніми. Але не дивлячись на це, вони є дуже істотним фактом для спостережень.
2). Ліна Костенко звертається до дев”яти основних апелятивів, найчастотніший з яких – зірка, а самий малопродуктивний – астероїд.
3). Пряме значення апелятива зірка розкривається в текстах у складі дієслівних і субстантивних конструкцій, а також зустрічаються випадки поодинокого вживання цієї лексеми на позначення зірки як елемента пейзажа нічного неба або зірки як просторового орієнтира. В дієслівних конструкціях, реалізуючись в прямому значенні, ця апелятивна назва актуалізує семи ознак за характером руху, за характером світіння. В прикметникових чи дієприкметникових сполученнях означена лексема вживається на позначення кольорової характеристики. Слід зазначити, що досить часто зустрічається негативне сприйняття цих лексем через підтримку найближчого оточення.
При нетрадиційному функціонуванні цієї лексеми може відбуватися антропоморфні переосмислення, “оживлення”,
але не антропоморфізація, предметні переосмислення (коли апелятив набуває ознак речовинності), флористичного переосмислення (порівняння зорі з квіткою). Слід зазначити, що в переносному значенні ця лексема найчастіше зустрічаеться в дієслівних словосполученнях.В прикметникових та дієприкметникових сполученнях переносне значення для апелятива продукують саме ці частини мови. Так, наприклад, прикметники можуть продукувати для цієї лексеми значення “доля”. В дієприкметникових конструкціях здебільшого актуалізується сема “часова й просторова характеристика”, але водночас зорі зіставляються із людьми або протиставляються їм на основі певних ознак. В іменниткових словосполученнях вживання цього апелятива в переносному значенні продукує ототожнення з людиною, ототоження з щасливою долею, дитинством або ототоження з кометою.
Також ми зустріли випадки вживання цієї лексеми в складі порівняльного звороту, коли вона сама продукує значення за якимись з своїх ознак, таких, наприклад, як властивість випромінювати світло або за характером руху. Окрім того, ми спостерігли випадки персоніфікації і вживання цього апелятива в складі прикладки.
4). Другим за частотністю вживання є апелятив Всесвіт, який вживається у поетеси 9 разів і лише один з них – в прямому значенні, але знов-таки поруч із цим же метафоризованим апелятивом. Серед субстантивних конструкцій , в яких вживаню цю лексему в переносному значенні, цікавим є випадок, коли протиставлення цього апелятива і іменника продукує значення “майбутнє-минуле”. В інших випадках метафоризована лексема набуває антропоморфного переосмислення.
5). Всі інші апелятивні назви небесної сфери зустрічаються не досить часто. В прямому значенні вони можуть актуалізувати сему “характер руху”,реалізувати характеристику за своїми загальними ознаками або вживаються як елемент пейзажу зоряного неба.
В переносному ж значенні ці апелятиви можуть набувати антропоморфних рис, предметних або зооморфних переосмислень, набувають в контексті певних додаткових значень.
В и с н о в к и.
Досліджуючи поезії Ліни Костенко, а саме наявну в них космонімічну лексику, ми дослідили таким чином лексико-семантичне поле “небесні тіла” (до якого входять онімні й апелятивні одиниці) і особливості їхнього вживання в ідіолекті поетеси.