Космонімічна лексика

3). Найчастіше астронім Сонце вживаний у переносному значенні (нетрадиційно) в іменникових, дієслівних, атрибутивних та деяких інших словосполученнях.

А).В субстантивних словосполученнях переносне значення і оцінність оніма продукує іменник. Нами виділено такі основні типи трансформацій оніма в іменникових конструкціях: антропоморфне переосмислення, предметні переосмислення за формою спектральними характеристиками, деякі інші значення(ототожнення Сонця з життям, з майбутнім).

Б). У дієслівних словосполученнях метафоричне вживання астроніма залежить від дієслова, а переважну більшість дієслів становлять слова з позитивною оцінністю. В подібних конструкціях дієслова продукують: антропоморфне переосмислення оніма, контекстуальні його переосмислення на основі спектральних асоціацій, акваморфних, зоонімних, флористичних зближень. До дієслівних конструкцій ми віднесли також сполучення онім+дієприкметник (тому що дієприкметник є однією з форм дієслова), в якому дієприкметник актуалізує сему “спектральна ознака” і має дещо негативну оціннісь.

В). Атрибутивні конструкції посідають в поетичному мовленні Ліни Костенко досить невелике місце, тому до атрибутивних словосполучень ми віднесли також поодинокий випадок сполучення онім+ прислівник. Переносне значення оніма продукується сполучуваними з ним словами. Основні види трансформацій в подібних словосполученнях: антропоморфні переосмислення, предметні переосмислення за спектральними ознаками, часова характеристика;

4). Окрему групу становлять випадки персоніфікації цього астроніма, які означають сприйняття Сонця як живої істоти і являють максимальний ступінь олюднення(антропоморфізації) з позитивною оцінністю;

5). Окрім того, онім вживається також у складі порівняльних зворотів (тобто сам становить порівняння).

Порівняння з сонцем може відбуватись за спектральними характеристиками, за загальним сприйняттям Сонця як чогось прекрасного, за яскравістю, загальною позитивністю, щирістю, природністю. При такому вживанні онім сам продукує те чи інше переносне значення для слів, з якими він сполучається. Наявне також зворотнє порівняння, коли Сонце порівнюється з чимось, а не навпаки (як в усіх інших порівняльних зворотах).

3.1. Астронім М і с я ц ь в поезіях Ліни Костенко.

Небесний Чабан, козацьке сонце, білолиций, срібноріг, молодик – це далеко не повний перелік варіантів іменування Місяця, супутника планети Земля, дуже популярного в поетичному мовленні.

Поява астроніма Місяць пов”язана з діалектною формою “месик” (рос. луна) і фіксує “… видимі зміни форми Місяця – зміни, що дозволили людям вимірювати час і розділити рік на дванадцять частин.”

В ідіолекті Л.Клстенко за частоністю вживання цей онім посідає друге місце, що, звичайно, свідчить про його популярність.

3.2. Традиційне функціонування астроніма Місяць в поетичному мовленні Ліни Костенко.

Випадки традиційного вживання оніма Місяць фиксуються на рівні мікроконтекстів у дієслівних, атрибутивних, субстантивних та деяких інших конструкціях. Треба зауважити, що вживання цього астроніма в прямому значенні не властиве поетичному мовленню Л.Костенко. Так, з 18 прикладів вживання, тільки в трьох випадках він ужитий в традиційному значенні. Це свідчить про пов”язанність його сприйняття із переважно міфологічним, “чаклунським”значенням.

У двох випадках вікористання в художноьму тексті цього оніма на позначення зміни дня і ночі, часових характеристик:

1.Кругле сонце опускається,

Круглий місяць піднімається.(КП;271),