Космонімічна лексика

В процесі роботи нами було опрацьовано чотири збірки Ліни Костенко та історичний роман у віршах “Маруся Чурай”. Аналізуючи вірші пісьменниці, ми спостерігли таку картину: назви реалій зоряного неба зустрічаються в її художньому мовленні 178 разів. Мета нашої роботи – дослідити все лескико-семантичне поле “небесні тіла” в ідіолекті письменниці, тому всю космонімічну лексику ми розділили на дві групи: власне космоніми і назви-апелятиви небесної сфери.У Л.Костенко перше місце посідає онімна лексика, тобто космоніми – це 107 назв (60,5%), що спричинено, як вже зазначалося, їхньою надзвичайною образністю и широкими можливостями варіювання семантики.

Кожен досліджуваний матеріал повинен бути належним чином аналізований і опрацьований, а оскільки косомніми в художньому тексті можна доліджувати з різних боків, то спочатку ми вирішили класифікувати їх за частотністю вживання в поезіях Ліни Костенко, оскільки фіксація частоності вживання лексем, на нашу думку, є дуже важливим показником актуальності цього слова (оніма) а ідіолекті письменика. Наводимо наші результати (в дужках наведені відсотки, які становить певна назва серед усього космонімікону поетеси):

Сонце - 52 (29,4%)

Місяць - 18 (10,2%)

Чумацький Віз - 4(2,3%)

Чумацький Шлях - 3 (1,7%)

Земля - 3(1,7%)

Оріон - 2 (1,1%)

Плеяди(в т.ч.Стожари) - 2(1,1%)

Туманність Андромеди - 2(1,1%)

інші - 13 (6,4%)

Як бачимо, перших два місця посідають оніми сонце і місяць - а “сонце і місяць – типові власні назви, хоча й пишуться з малої літери за традицією” ,- і це зовсім не дивно, бо з давніх-давен люди звертиалися саме до цих космічних об”єктів, з ними порівнювали людей, захоплювалися їхньою величчю, адже ці два світила – денне і нічне – керують життям на нашій планеті і супроводжують людину з початку до кінця життя. Третєі четверте місця “віддані” Чумацькому Возу і Чумацькому Шляху – українським народним варіантам назв сузір”я Велика Ведмедиця і галактики Молочний Шлях. І хоча обидві вони, а особливо Чумацький Шлях, виділяються деякими дослідниками як найпопулярніші в український поезії (див.Масенко Л., 1990), в ідіолекті Л.Костенко ці космоніми посідають за частотністю не перші місця , тому що хоча ці дві назви тісно пов”язані з історією України і українським етносом взагалі, в житті людини вони не відіграють такої значної ролі, як, наприклад, Сонце і Місяць (це однак, зовсім не означає їхньої нефункціональності в художньому мовленні). Земля, Оріон,туманність Андромеди і Плеяди (в тому числі народний варіант назви цього сузір”я - Стожари) посіли відповідно п”яте, шосте, сьоме і восьме місця в нашому розподілі. Останнє місце займають 13 космонімів, які ми об”єднали в одну групу, бо кожна з цих назв реалій зоряного неба зустрічається в поезіях Ліни Костенко лише один раз.

До цієї групи належать назви таких сузір”їв, як: Ліра, Дракон,Персей, Пегас,Корона,Волопас,Теля (Тілець), Діва,Риби, Лев, Саламандра(зодіоніми і констелоніми) і планетоніми Сатурн і Нептун.Відносно невелику їх уживаність можна, на нашу думку, пояснити певною “відірваністю” їх від повсякденного життя людини: вони є лише об”єктами зоряного неба , які можна побачити – і не більше.

Розподіливши таким чином космічні одиниці ономапростору поезій Л.Костенко, ми мали змогу переконатися, що космоніми посідають досить значне місце в ідіолекті поетеси, а отже вони є актуальними для її художнього мовлення. Проте така класифікація фіксує тільки наявність космонімічних одиниць в поетичному мовленні Ліни Василівни, але не може нам дати уявлення про їхнє функціонування, семантичне навантаження та