Космонімічна лексика

3.Вже в небі й місяць вистромить рогульку…(КМЧ;164)

Окрім того, в іменникових конструкціях з онімом Місяць ми такж можемо побачити перенесення за формою і кольором водночас:

Б”є північ.

Гіпсова маска місяця

Висить на чорній стіні ночі. (КВ;154)

В цьому прикладі іменник маска фіксує форму Місяця, а за підсилюється своєрідним антонімічним протиставленням у межах контексту: гіпсова (тобто надзвичайно біла) маска висить на чорній стіні.

Як ми вже зазначали, для цього оніма характерне вживання у складних, розгорнутих метафоричних комплексах. Наприклад, в дієслівних конструкціях, окрім актуалізації найрізноманітніших антропоморфних “рис” астроніма, зустрічаються ще й інші:

1.Сміється місяць,

Він іще поет. (КВ; 116),

2.Він бляху в ромби краяв,мов сатин,

Коли стояв над келією місяць,

Блідий, як німб, загублений святим(КП; 217),

3.Місяць вирізав шпару в небі

Ледь помітним серпом з латуні,

Мов ховаючись сам від себе,

Задивився на сплячу красуню. (КП;106)

Так, в прикладі 2, окрім антропоморфного переосмислення,спостерігаємо також кольорову характеристику метафоризованого оніма і взагалі символізацію його(за допомогою порівняльного зворота).В прикладі ж 3 цей складний комплекс взагалі подає портретну характеристику оніма: окрім додаткової кольорової характеристики за допомогою іменника латунь

(це метал жовтувато-блідого кольору), реалізується ще й ознака форми місяця – за допомогою іменника серп.

Коли вже люди обляглися спати,

Коли вже місяць вислизнув із хмар.(КВ;58)

Дієслово вислизнув в цьому прикладі метафоризує онім і продукує додаткові значення потаємності, що спричиняє дещо негативну емотивну оцінність.

Але антропоморфне переосмислення і метафоризація на основі якісних змін форми денотата – не єдині можливі в сполуках цього оніма з дієсловами. Наприклад, в такому контексті: