Космонімічна лексика

5.1. Констелоніми і зодіоніми в художньому мовленні Л.Костенко.

Спостерігаючи зоряне небо, люди виділяли в ньому окремі групи яскравих зірок – сузір”я – і давали їм назви, в яких було відображено їх побут і спосіб мислення. Саме ж слово “сузір”я” є калькою лат. Constellatio (префікс con- відповідає українському прекфіксу су-, корінь – stell- кореню – зір- , суфікс – atio- українському суфіксу – j-).

Усі виділені на небі сузір”я мають свої власні імена: Ліра , Волопас,Стрілець,… і т.д.

Фактично ж , у дійсності, ніяких сузір”їв не існує: вони є наслідком оптичної проекції на нічне небо Землі зірок, які знаходяться далеко одна від одної.

Власні назви сузір”їв як космонімічного шару ономарпостору поділяються на зодіоніми (12 сузір”їв, через які проходить Сонце у своєму річному русі по екліптиці) та решту сузір”їв – констелонімів.

5.2. До найчастіше ужваних констелонемів в поетичному мовленні Л.Костенко відносяться Чумацький Віз (народний варіант назви сузір”я Велика Ведмедиця, історично пов”язаний з українською національністю), Оріон і Плеяди.

Велика Ведмедиця або Чумацький Віз – одна з найпопулярніших поетичних одиниць в українській поезії взагалі. Не дивно, що у Ліни Костенко цей констелонім посідає перше місце як найчастише уживаний.

Цей космонім у художньому мовленні поетеси завжди сповнений позитивної емотивності. Треба зауважити, що для Л.Костенко властиве вживання цього оніма у символічному, сенсово навантаженому значенні, а у власне прямому значенні цей констелонім у неї майже не вживається через закріплену у художньому мовленні його “національну маркованість”.

1.Я нагодую очі твої степом.

Могили України покажу.

Ніяких віжок на тобі не стерплю,

В Чумацький Віз – і то не запряжу. (КВ;195),

2.А в небі сяє між своїм обозом

Великий Віз безсмертністю коліс…

Оце і вся різниця поміж возом

І мрією про той же самий віз. (КП;183),

3.Потрібна мудра тиша самоти,

Щоб з нею людям пісню принести.

І день прожить – аж знайдеться душа.

І світло пить з Великого Ковша.(КП;192)

В усіх наведених прикладах відбувається так би мовити накладання прямого і переносного значень, символізація оніма, коли головною стає сема периферійна – “символ української національности”, але водночас цей онім спрймається і як реалія зоряного неба.