Космонімічна лексика
Л.Масенко зауважує: “Частотність космоніма може істотно впливати на цілісність його структкрних компонентів, тобто двочленні популярні оніми в поетичному мовленні часто зазнають усічення одного з компонентів”, що ми спомтерігаємо і у Л.Костенко:
Вже он і зорі сиплються з Ковша
Складне життя у всій його всебічності.
А як подумать, що таке душа? (КМЧ;135)
В даному прикладі онім введений до тексту як елемент поетичного пейзажу у картині зоряного неба, тому виникає необхідність усунення одного з компонентів з метою семантичної нейтралізації внутрішньої форми найменування, адже вона звичайно викликає дуже багаті асоціації.
Інші порівняно часто уживані констелоніми в ідіолекті поетеси - це власні назви сузір”їв Оріон і Плеяди.
Треба зазначити, що Оріон також виділяється як досі популярний в поетичномк мовленні космонім. Поетеса вживає цей онім двічі: в прямому і переносному значенні.
Готичні смереки над банями буків,
Гаркаві громи над країною крон.
Ночей чорнокнижжя читаю по буквах,
І сплю, прочитавши собі Оріон. (КВ;62)
В цьому прикладі констелонім вжитий в переносному значенні: нічне небо з зорями-букввами асоціюється у поетеси з мудрістю таємної Книги людства, а Оріон сприймається як фрагмент цієї книги.
Вжитий у прямому значенні, цей онім, а точніше сполучуваний з ним іменник, вказує на характеристику кольору:
І мерехтять у сяйві Оріона… (КВ;21)Констелонім Плеяди, як і Оріон, в художньому мовленні Л.Костенко зустрічається двічі. Плеяди – це скопичення яскравих зірок у площині сузір”їв Тільця і Оріона. Треба відмітити, що поруч з іменуванням Плеяди поетеса вживає також народний варіант назви – Стожари (в основі народного варіанту назви знаходиться ознака яскравості світіння). В одному з вживань поетеса вказує на цей характер світіння і на колір зірок, які утворюють це сузір”я:
Над полями вночі мерехтіли Стожари,
Недосяжні волошки у небі цвіли. (КМС;41)
Дієслово мерехтіли вказує на особливості світіння зірок, які утворюють сузір”я, а іменник волошки, який завжди асоціюється з яскраво-блакитним кольором вказує, відповідно, на колірні ознаки цих зірок. А ось в наступному прикладі онім, уживаний в переносному значенні, антропоморфізує сузір”я, “олюднює” його:
І мерехтять у сяйві Оріона
Химерні сальто Діви і Плеяд.(КВ;21)
Переносне значення для оніма продукує іменник сальто, який означає назву акробатичної циркової вправи, дуже складної для виконання. Зауважимо, що саме це наділення оніма в контексті антропоморфними рисами призвело до вибору давньогрецького варіанту найменування – Плеяди, бо за міфами Плеяди – це Океаніда Плейона і її дочки, поміщені на небо.