Космонімічна лексика

Для дієслівних конструкцій характерною є актуалізація різноманітних антропоморфних “рис” оніма з одночасним додатковим підкресленням кольорової характеристики і характеристики за формою, а також продукування дієсловом метафоризації за часовою характеристикою і навіть переносного значення “щастя” відносно до Місяця.

В єдиній атрибутивній конструкції прикметник продукуе значення “невпевнений, боязкий”, метафоризуючи онім.

3). Вживаний в складі порівняльного звороту, астронім Місяць продукує переносне значення для іменника, до якого віднесений зворот, на основі зіставлення за формою і кольором.

4). Для цього астроніма властиве вживання у складних, розгорнутих метафоричних комплексах, “гіперконструкціях” з метафорою, порівняльним зворотом водночас або “ портретним ” вживанням. А отже, цей онім більше ніж Сонце, сприяє актуалізації образних вживань.

5). Якщо для астроніма Сонце в поетичному мовленні Л.Костенко властива позитивна емотивна оцінність, то для оніма Місяць характерна амбівалентність сприйняття.

4.1. Галактоніми в художньому мовленні поетеси.

Галатоніми – власні назви галактик. В ідіолекті Л.Костенко зустрічаємо дві власні назви галактик: Чумацький Шлях і туманність Андромеди.

Термін “ галактика “ виник з грецької назви Чумацького Шляху – “Молочне коло”. До 18 ст. Чумацькоий Шлях (Млечный Путь) и Галактика сприймались як синоніми.Лише після відкриття англійським астрономом У.Гершелем того, що Чумацький Шлях – це лише видими частина нашої зоряної системи, значення цих назв розійшлися.

4.2. Вживання галактоніма Чумацький Шлях.

На Україні найпопулярнішим іменем нашої галактики

є народний варіант Чумацький Шлях, етимологічно пов”язаний з історією українського народу.

Ми винайшли три випадки вживання цього галактоніма в поезіях Л.Костенко. Двічі він зустрічається в переносному значенні (в субстантивних конструкціях) і один раз уживаний традиційно:

Той, що створив нас, був дуже розумний:

Ввімкнув нам тільки ближнє світло свідомості.

Мчимося по космічній трасі,

Так і не знаючи –

А що ж там, в кінці Чумацького Шляху? (КН;20)-

в значенні вічної зачудованості тайнами галактики и усьго космосу. Але окрім цього, це не просто пряме значення, бо в контексті відчувається зв”язок з Чумацьким Шляхом як символом неосяжності майбутнього.

При вживанні цього оніма в переносному значенні в субстантивному сполученні, іменник, сполучуваний з ним, продукує предметне переосмислення означеної власної назви за формою і кольоровими ознаками (характером світіння):

Моторошно й пильно