Космонімічна лексика

Тоді у ній і серце видно чітко,

і поля легенового прозорості.(КП;238)

4)У чистім полі, в полі на роздоллі,

де колосочки проти сонця жмуряться.(КВ;25)

Найчисленнішу групу – на означення часових характеристик – складають переважно дієслівні конструкції з космонімом Сонце, вжитим в прямому значенні:

1) Заворожили ворони світанок -

Не сходить сонце – тільки кар та кар.(КВ;98)

2) Заходить сонце за лаштунки лісу,

Тополя поклонилась вдалині. (КН;21)

3) Сонце зійшло,

як сходить віками.(КП;23)

5)Сходить сонце, ясний обагрянок…(КП;34)

Крім того, на означення часових характеристик є ще одна атрибутивна конструкція:

А вдалині вже Лавра нездвиженнавечірнє сонце брала на хрести.(КМЧ;140)

В одному прикладі, окрім часової характеристики, подано ще й характеристику за формою:

Йде Марися,спотикається,

А дорога не кінчається.

Кругле сонце опускається…(КП;271)

Характеристика за формою в даному прикладі актуалізується прикметником кругле.

Отже , ми можемо зробити такі висновки:

-Вживання космоніму Сонце в прямому значенні не є актуальним для поезій Л.Костенко;

-Нйчастіше означений онім в прямому значенні зустрічається в дієслівних конструкціях, рідше – в атрібутивних і субстантивних;

-Сонце в прямому значенні в сполученні з іншими словами може вживатися на позначення:

а) просторових характеристик,

б)спектральних характеристик,