Космонімічна лексика

космос – 3

астероїд – 2

Отже, при цьому розподілі посів апелятив зірка як найчастіше вживаний. І це зовсім не дивно, адже зорі завжди привертали увагу людства, а порівняння коханої з зіркою стало постійною ознакою художніх текстів, зокрема поетичного мовлення.

Всі інші апелятивні назви реалій зоряного неба, як бачимо, вживаються не дуже часто: від 9 (Всесвіт) до 2 (астероїд) разів. Це, мабудь, спричинено їхньою неактуальністю в нашому повсякденному житті. Але, звичайно ж, ситуація змінюється, коли ми розглядаємо ці небесні об”єкти в структурі художнього тексту, в поетичному мовленні, де кожен з них виконує певні функції і вживається особливо, набуваючи нових, іноді несподіваних значень і смислових та семантичних переосмислень й навантажень.

Треба також зауважити , що поруч із лексемою зоря досить часто вживаеться також словоформа зірка.

Отже, підсумуємо:

1). При розподілі назв-апелятивів за характеристикою об”єкта (назви були розташовані за розміром від найбільшого до наайменшого реального денотата цих лексем) перше місце посіла апелятивна назва Всесвіт, останнє – лексема астероїд . Але ми зауважили, що ця класифікація дуже умовна і не цікавить нас саме в мовознавчому аспекті;2). При іншому класифікаційному розподілі – на основі характеристики за частотністю вживання – ситуація істотно змінилася: на першому місці опинилася лексема зоря, а на останньому – апелятив астероїд. Ця класифікація здається нам більш вдалою і доречною. Окрім того, ми звернули увагу на використання двох словоформ одного слова (які, звичайно ж, позначають одне и те ж поняття): зоря і зірка.

Але, на нашу думку, найбільш суттевим для нашого дослідження є визначення тих сполучень, з якими частинами мови вживаються ці назви, тобто в складі яких конструкцій в своєму прямому/переносному значенні вони вживані. При нетрадиційному функціонуванні назв ми також повинні визначити , яке значення продукує конструкція (і яке саме з сполучуваних слів продукує подібне значення). Апелятиви, які входять до складу порівняльних зворотів або випадки персоніфікації ми виділятимемо в окрему групу через їхню максимальну наближеність до повного семантичного зрушення, як і прикладки.

1.1. Традиційне функціонування лексеми з о р я в поетичному мовленні Ліни Костенко.

Пряме значення цього апелятива розкривається в текстах у складі дієслівних, атрибутивних і субстантивних конструкцій. Окрім того , ми зустріли випадки поодиноких вжитків цієї лексеми на позначення:

А). Зірки як елемента пейзажа нічного неба:

Чомусь згадались ночі на Купала:

Зірками ніч висока накрапала.

Бездонне небо і безмежний світ. (КМЧ;45)

Б). Зірки як просторового орієнтира:

1.Чорнів Достоєвський від муки,

Сміявся вогнисто Шекспир.

І Леся обпалені руки