Космонімічна лексика

1. Захлинаються м”ятою луки.

Мерехтять вересневі зорі.(КП;106),

2.А в ночі буйні, в ночі горобинні,

Палають зорі грізної краси. (КП;172)

Якщо в прикладі 1 ознака за характером світіння подається дієсловом мерехтять, що сприймається позитивно, “м”яко”, то в прикладі 2 дієслово палають, сполучуване з апелятивом, надає йому дещо негативної оцинності, “напруженості” сприйняття.

В сполученнях з прикметником чи дієприкметником означена лексема вживається на позначення характеристики за кольором:

1.Це вже було ні зайчиком, ні вовком,

Криваваий світ, обвуглена зоря! (КВ;31),

2.… блакитна зірка в часі на плаву. (КВ;33),

3.Вже ми удвох ночуємо в коморі,

Дивлюсь до ранку на холодні зорі.(КМЧ;82)

В прикладах 1 і 3 прикметники, які сполучаються з апелятивом негативно забарвлені.В першому прикладі ця негативна оцінність підкресюється словосполученням кривавий світ. В прикладі 3, на нашу думку, прикметник холодні є синонімічним прикметнику білий, до того ж, якщо брати до уваги емоційний бік сприйняття, то цей прикметник продукує загальне значення “зорі, які не допомагають людині”, тобто негативно забарвлений.

4.І десь там юрми, натовпи, там люди!

Там зорі в небі чисті… (КМЧ;44)

Отже, як ми мали змогу переконатися, для предметного вживання найхарактернішою є актуалізація значення просторових і рухових сем. Досить часто зустрічається негативне сприйняття цих лексем через підтримку найближчого оточення, до речі, позитивне сприйняття відбувається теж за підтримки найближчого оточення(сполучуваних з апелятивом слів).

1.2. Нетрадийійне функціонування лексеми з о р я.

Апелятив зоря в переносному значенні вживається в дієслівних, субстантивних, атрибутивних та деяких іншіх конструкціях.

Найчастіше означена лексема зустрічається в дієслівних конструкціях, де вона, метафоризуючись, набуває:

А). Антропоморфних рис:

1. Ходили б там по ньому п”янички петельгузі,

Питали б його зорі, чого він не блищить. (КВ;86),

2.Зорі крізь щілини в клуню дивились