Культурно історичні умови Просвітництва

розглядає природу і 11 закони як учителя людського

розуму, його джерело і міряло. З'єднання двох шляхів

тісно переплело «розумність пізнання» і «розумність

природи»; у неуцтві стали бачити не тільки перешкоду на

шляху власне пізнавальної діяльності, але і перешкоду на

шляху до встановлення практично розумного відношення до

світу, а це останнє стали розуміти як розкриття деякої

споконвічної розумності самої світобудови. Але деїсти і

матеріалісти по-різному витлумачили розумність

світобудови,- для перших вона означала лише прояв

«мудрості» верховного творця, а для других - щось зовсім

інше.

Іншими словами, у світогляді Просвітництва

вимальовується ланцюжок рівностей: природне = розумне =

16

корисне = благе = Законне = пізнаване = здійсненне. Цей

ланцюжок виражає історичний і гносеологічний оптимізм

просвітителів, їхню натуралістичну орієнтацію. Дану

схему не зруйнували ні деїстичні застереження Вольтера і

Руссо, ні прагнення останнього підняти моральна

Просвітництво над чисто розумовим, теоретичниМонтескє По

своїй критичній спрямованості вона відповідала задачам

часу й у застосуванні до сучасної дійсності вона

означала, що положення у Французькийанції середини XVIII

в. «нерозумно», але «розум» повинний перемогти і