Культурно історичні умови Просвітництва

У листі г-жі де Сен-Кюльен від 15 грудня 1766 р.

Вольтер зауважує, що атеїзм являє собою «найбільшу оману

розуму», не розуміючого, що всесвіт має потребу у своєму

«годинникарі», а в іншому зі своїх листів два роки після

проголосив: «Так збереже нас бог від таких (учених.- Й.

Н.) атеїстів!». Вольтер намагався довести помилковість

атеїзму в першому розділі своїх «Основ філософії

Ньютона» (1738) і в інших творах; але характерно, що в

статті «Атеїзм» сам же звертає увагу на соціальні

причини цього явища: своїм жорстоким правлінням тирани

мимоволі змушують пригноблених утратити усяку віру в

бога й у божественний промисел.

В історії філософії XVIII в. Вольтер завоював собі

місце як пропагандист сенсуалізму Локка середфранцузькийанцузьких просвітителів і як мислитель, що

гостро сформулював і поставив ряд проблем, хоча їх і не

вирішив.

У виді дилем їм були висунуті наступні три основні

проблеми:

(а) чи існує у світі зло і якщо так, те який його

джерело?

(б) матеріальний чи ж духовне джерело присуще руху,

життю і свідомості?

(в) чи Має чи ж не має виключень у своїй дід. фаталізм?

Перша з цих трьох проблем отримала характер апорії для

Вольтера тому, що він із самого початку на шляху до її