Культурно історичні умови Просвітництва

перцепцій у часі (а також один з одним) у відносно

стійку цілісність. Асоціації забезпечують з'єднання

отличающихся Друг від Друга комбінацій вражень

(наприклад, вид деякого предмета зараз і його вид, що

змінився, після кілька років) у представленні про

об'єкти поза лвздською свідомістю. Ці останні об'єкти

мисляться як причина комбінацій вражень у свідомості

людей.

Весь цей механізм можна підсумовувати в такий спосіб;

спочатку уява поєднує схожі один на одного перцепції в

загальну Для них серію. Потім люди приписують перцепціям

даної серії безупинне існування й у ті інтервали часу,

коли їх ніхто не сприймає. Виникає «фікція безупинного

існування», переданого нашими почуттями гіпотетичним

речам поза свідомістю, після чого складається стійке

представлення про те, що перцепції суть наслідку

зовнішніх речей, причинне обумовлені ними. Перцепції

переривчасті і мінливі, зате зухвалі їхні зовнішні

43

об'єкти відносно постійні і стійкі.

Так виникає ніби-то розкол дійсності на два різних

світи: можливий мир субстанціональних речей і почуттєвий

світ сприйнять. Устає питання, чи маються

«містки»заподіяння, знову з'єднуючі ці світи один з

одним?